вимкнути дудлвключити дудл

Комплаєнсу бути. Що робити бізнесу? Лана Голян

49772476_326366081422591_8016089766837616640_nЯк збільшення світового контролю за перетіканням капіталу б’є по українським компаніям

У 2018 році український законодавець подарував бізнесу новації і “поліпшення”. Чого тільки вартий Закон “Про валюту і валютні операції”, який дозволяє переводити законно нажите на закордонні рахунки за спрощеною процедурою, по електронній ліцензії. Або Закон “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, який дає більше можливостей регулювання відносин між власниками і директорами.

У той же час, в міжнародних відносинах підвищився контроль щодо бізнес-транзакцій і грошових потоків. На арену вийшов комплаєнс у всій своїй красі. Чи є причиною підвищеного контролю політичне протистояння України і Росії, або розвиток технологій і збільшення обсягу транзакційних операцій з цифровими активами, або ж глобальне бажання світових лідерів ОЕСР контролювати світовий грошовий оборот нарівні зі Штатами – не можна сказати однозначно.

В результаті маємо зміни в AML-Директиві, збільшення вимог органів фінансового моніторингу на локальному рівні, санкційні списки, обмін інформацією по залишкам на рахунках фізосіб і пасивних компаній, інші новації. І якщо в 2018-му бізнес тільки почав знайомитися з новим терміном “комплаєнс”, то в 2019-му належить активна імплементація комплаєнс-процедур в життя як міжнародного, так і локального бізнесу.

Здійснення банківських транзакцій без детальної перевірки суті бізнесу компаній, проведення операцій без супроводжуючих документів, схлопування кредитів і депозитів – ці та інші дії привернули увагу локальних регуляторів і, перш за все, США.

У лютому, за заявою FinCEN, уповноваженого органу Мінфіну США, один з найбільших банків Латвії запідозрили у відмиванні грошей, що призвело до його ліквідації. Паралельно були проведені розслідування в банках Естонії (в Verso Bank, в Естонському філії Danske Banka), Мальти (Pilatus Bank), Сент-Вінсента і Гренадін (Loyal Bank) – всіх їх запідозрили в недостатньо якісному проведенні процедур фінансового моніторингу, що сприяло проведенню транзакцій по легалізації доходів.

У відповідь реакцією стали зміни в законодавстві про фінансовий моніторинг – з 9 липня 2018 року набула чинності Директива ЄС про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму (відома як AMLD5). У Латвії, на Кіпрі, в Україні на національному рівні внесли зміни в існуючі закони про фінансовий моніторинг. В результаті відкрити корпоративний рахунок для офшорної компанії в Європі стало практично неможливо.

Тепер латвійські банки приймають тільки бізнес, зареєстрований в звітних юрисдикціях (таких як Гонконг, Сінгапур, Великобританія, Кіпр, Мальта, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Польща), який має фактичне місцезнаходження в країні реєстрації (офіс, співробітники, активи) і зареєстрований в податкових органах (наявність ІПН для компанії обов’язково). Кіпрські банки, за настійною рекомендацією регулятора, приймають тільки холдингові компанії і компанії, звітність яких підлягає обов’язковому зовнішньому аудиту. Українські банки національний регулятор зобов’язав відмовляти в обслуговуванні клієнтам в разі неможливості встановити бенефіціарів власників (контролерів) – згідно із Законом № 2418-VIII від 15.05.2018.

Обов’язковий принцип KYCC

Встановлення бенефіціарів (контролерів) перед проведенням платежів стало правилом корпоративно-банківської гігієни в році, що минає. Принцип KYCC (know your customers customer), обов’язковий для впровадження, передбачає необхідність відстеження ланцюжка платежів, щоб ненароком не потрапити в категорію “порушників санкційних списків”.

Санкційні списки стали трендом останніх років і розширилися в 2018 році. У відповідь на американо-європейські санкції по ситуації в Україні, в листопаді Росія опублікувала свій список санкцій (доповнений 25 грудня) щодо бізнесменів, політиків і їх компаній. Серед іншого, в список потрапили і банкіри (як керуючі, так і власники банків), що моментально призвело до труднощів в проведенні міжнародних транзакцій з використанням російських банків-кореспондентів (Альфа-Банк, Сбербанк Росії та ін.) Слідом за ними відділи комплаєнс-контролю та інших, «не російських» банків стали додатково перевіряти одержувачів платежів та їх контрагентів на предмет можливих бенефіціарів з санкційних списків.

Ідея розкриття бенефіціарів активно просувається в світі. Основним двигуном цього процесу виступає ОЕСР, запустивши реалізацію плану BEPS – плану боротьби з розмиванням податкової бази і виведенням капіталів. Зміни до AML-Директиві (AMLD V), опубліковані в червні 2018, вимагають від усіх країн учасниць вже до 10 січня 2020 року привести національне законодавство у відповідність до змінених вимог. І одне із значущих вимог – розширення доступу до інформації про бенефіціарів власників, підвищення прозорості володіння компаніями і трастами, створення загальнодоступних національних реєстрів інформації про бенефіціарів власників.

В Україні інформація про бенефіціарів (контролерів) українських компаній публічна і загальнодоступна з 2014 року. Тепер же в 2019-му основне завдання – отримати відомості і про те, які міжнародні компанії і трасти контролюються українцями. Вже зареєстровано проект змін до Податкового кодексу, відомий під назвою Закон про КІК-ах, яким передбачено обов’язкове декларування прав володіння або контролю (більше 50%) часткою іноземних компаній. Додамо до цього обмін інформацією по залишкам на банківських рахунках (в рамках стандарту обміну інформацією CRS), який Україна взяла зобов’язання впровадити в 2019 році як частина виконання плану BEPS. І отримаємо в 2019-му гримучу суміш, яка може спалахнути в 2020-му більше panama papers – так як отримані українськими податковими органами дані будуть стосуватися наших співвітчизників, бізнесменів і не тільки, які необачно не «почистили” свої активи.

Комплаєнс – це не “злий поліцейський”, який постійно ставить палиці в колеса і не дає нормально проводити міжнародні платежі. Погляд на комплаєнс, як на систему управління ризиками невідповідності правилам, стандартам і процедурам, прийняття самого факту необхідності проведення внутрішньокорпоративного комплаєнсу – це обов’язкові кроки, які бізнесу вже потрібно робити. І 2019-й – саме час переглянути свої структури, внутрішні політики, правила і процедури, оцінити ризики невідповідності законодавству і ймовірні збитки на випадок, якщо негативна подія станеться. А також “почистити пір’ячко” перед глобальним обміном інформацією і розкриттям бенефіціарів власників структур.

Лана Голян, партнер Практики міжнародного бізнес-адміністрування ЮК Juscutum.

ЛІГАБізнесІнформ