Навколо Сатоші Накамото, творця біткоїну, ходить безліч легенд та чуток. Японець він чи американець, діяв один чи це була група людей – таємниця, вкрита мороком. Одна з версій, що Сатоші – мертвий, це йому на руку. Інакше завдяки юристам він би вже давно збанкрутував чи не виходив із судів.
Що було б, якби Сатоші спочатку найняв юристів для розробки Білої книги біткоїнів? Як мінімум, він помер би раніше, ніж вони закінчили свою роботу. І зараз спробую пояснити чому:
Почнемо з того, що навіть не зареєстровано торгову марку (ТМ) на слово біткоїн. Тільки за те, скільки разів (тексти, логотипи, ігри і т. д.) використовується бізнесом і людьми це слово, світ повинен Сатоші пристойну суму. Юристи ніколи б не пропустили документ, який не був би обліплений ТМ по максимуму. Замість комісії за транзакції ми мали платити щоразу, коли б вимовляли слово “біткоїн”. Хороший юрист загнав би Білу книгу бункер із інтелектуальної власності.
Взагалі, Інтелектуальна власність стала б першою кулею, яка б повністю вбила ідею біткоїну. Перший рефлекс юриста, дивлячись на подібну технологію – все зареєструвати. Авторське право на програму, патент на технологію.
Ноди взагалі були б ніколи написані – як мінімум через те, що визначити право власності неможливо. Зараз запуск та експлуатація своєї ноди не приносить доходу. Їх в основному запускають ентузіасти мережі, тим самим підвищуючи стійкість до відмов і безпеку всього ланцюжка в блокчейні. А це для будь-якого юриста за межею добра та зла.
Сентатори ніколи не змогли б звинуватити власників криптовалюти у нелегальних фінансових операціях. Тому що вони б заплуталися у внутрішніх посиланнях визначень і термінів, і просто не змогли б навіть висловити, що таке біткоїн. Щоправда, користувачі теж не змогли прочитати.
Щодо BTC – це, насамперед, програмне забезпечення. Для нього потрібні умови використання та політика конфіденційності. + 100 сторінок документів + 2 роки на розробку. Якщо це софт, значить, усі мають платити Сатоші роялті. А для отримання нам необхідно зареєструвати юридичну особу. Тільки ось на кого?
Крім того, сам процес майнінгу без юридичного супроводу формально неможливий. Емісія криптовалюти ніким не регулюється, а без контрактів біткоін може бути переданий іншій людині.
Я вже мовчу, скільки грошей мав би заплатити Сатоші юристам за всю цю роботу. Швидше за все це зробило б його банкрутом. Натомість можу бути впевненим, що за участю юристів BTC перетворилося б фінансове та юридичне ніщо. Точніше взагалі б не відбулося.
Ця колонка може вам виглядати як жарт, але саме таке відбувається зараз з безліччю проектів. Я сам – юрист, і не хочу говорити, що юристи у крипті не потрібні. Але часто бачу, як спроба зайти в безпечне юридичне русло вбиває проекти. І тепер цьому світові потрібно менше правил та більше довіри.
Автор: Артем Афян, керуючий партнер Juscutum
Джерело: Bitcoin Magazine
