Це зрілі, що відбулися особистості без тяги до публічності з процвітаючим бізнесом і великим інтересом до життя і майбутнього.
Володіючи солідним капіталом, вони шукали вирішення питання організації та збереження сімейних активів "на випадок чого".
Складність полягала в тому, що з метою диверсифікації ризиків і оптимізації податків активи були розосереджені по різних кошиках: на особистих рахунках, офшорах і компаніях-гаманцях.
У таких випадках рекомендується пройти краш-тест корпоративної та приватної структури організації володіння активами на предмет "якщо завтра бенефіціара не стане". Ось кілька питань з такого тесту.
* Чи знають ваші спадкоємці про активи за кордоном?
* В курсі вони, куди йти, що і кому говорити, які документи пред'являти?
* Чи є документи, що підтверджують походження активів?
* Чи є довірена особа, яка знає ситуацію і зберігає документи про походження капіталу?
* Проведено інвентаризація активів?
* Проведено інвентаризація зобов'язань?
Також слід провести випробування для міжнародних корпоративних і приватних структур клієнтів на предмет виявлення слабких місць. Можу виділити наступні ризики таких структур.
По-перше, комплаенс-ризики по лінії нерезидентної компанії. Серед них: перевірка банком створення економічної присутності (сабстанс) в юрисдикції реєстрації компанії або перевірка перенесення податкової резидентності компанії в країну управління компанією.
По-друге, комплаенс-ризики для бенефіціара. Фінансові установи знаходяться під тиском національних регуляторів і ініціюють комплаенс-процедури щодо бенефіціарів особистих і корпоративних рахунків.
Також внаслідок активності Організації економічного співробітництва і розвитку з'являються директиви і регуляції ЄС, які зобов'язують банки перевіряти клієнтів на предмет логічного зв'язку розмірів їх активів і джерел доходу, цікавитися сплатою податків бенефіціарами.
По-третє, ризики номінального сервісу. Якщо номінал піде, то його спадкоємці можуть заявляти свої права на активи. Це загрожує багаторічними судовими спорами де-небудь на Британських Віргінських островах, що зробить процес отримання контролю над активами дорогим.
По-четверте, комплаенс-ризики для спадкоємця. Далеко не факт, що він отримає доступ до рахунку і активів тільки на підставі того факту, що він спадкоємець.
Питання про історію походження коштів, які банк соромився задати бенефіціару протягом багатьох років співпраці, можуть бути легко задані спадкоємцю при створенні його особистого комплаенс-файлу.
Таким чином, спадкоємець ризикує зіткнутися з довгостроковим процесом доведення походження успадкованих активів або, в гіршому випадку, ризикує втратити доступ до активів спадкодавця.
Окремо слід торкнутися питання про найбільш оптимальний спосіб розкриття наявної структури клієнта перед українською податковою і наслідки такого розкриття.
Якщо компанія робоча, то варто подумати над створенням сабстанс в країні її реєстрації, інакше можуть бути проблеми з "тестом на ділову мету". Якщо компанія офшорна і є передумови для закриття рахунку в банку, то варто розглянути варіант безподаткової ліквідації до закінчення 2021 року.
Також можливі такі варіанти.
* Перенесення податкової резидентності компанії в країну управління такою компанією.
* Зміна податкової резидентності бенефіціара (справжня, а не на папері).
* Перенесення нерезидентної компанії в країну, де ставка податку 13% і вище.
* Розкрити свої іноземні компанії і, в разі необхідності, платити податок за правилами КІК (контрольованих іноземних компаній). N. B. За моїми оцінками, далеко не всім доведеться платити податок за правилами КІК через високі критеріїв за сумою доходу (по факту - прибутку) в рік.
У будь-якому випадку в процесі створення плану зі збереження капіталу необхідно враховувати зміни міжнародного і українського податкового законодавства. Якщо ваш особистий капітал на рахунках або вартість активів перевищують 5 млн дол, рекомендую звернути увагу на трасти та фонди.
При правильній організації з їх допомогою просто структурувати активи і подбати про їх плавну передачу наступним поколінням, виключивши спадкові спори.
Автор: Максим Греков, керівник практики міжнародного бізнесу Juscutum
Джерело: Економічна правда
