Якими нормами регулюється ситуація з Кількома громадянствами в Україні і як ці норми застосовуються на практиці.
Актуальність теми подвійного громадянства в Україні зашкалює, багато політиків і просто забезпечені люди дозволяють собі мати два і три паспорти одночасно. Який правовий режим існує для осіб з кількома громадянствами в нашій країні?
Почнемо з того, де ж закріплене питання громадянства в Україні.
У статті 4 Конституції України передбачено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави для набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Крім цього, спеціальний Закон України “Про громадянство” в статті 2 закріплює принцип єдиного громадянства держави Україна, Який виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць. Також в законі зазначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Відповідно, якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він також визнається лише громадянином України.
А тепер трохи докладніше. Принцип єдиного громадянства ділиться на дві складові частини:
- Відсутність можливості Отримати громадянство адміністративно-територіальної одиниці України;
- Громадянин України, який має друге громадянство, вступаючи в цивільно-правові відносини з Україною завжди виступає як громадянин України.
Розглянемо кожну із складових окремо.
Перший пункт говорить про неможливість отримання громадянства адміністративно-територіальної одиниці України. Класичним прикладом порушення цього принципу є отримання громадянства так званої “Донецької народної республіки”. Так як Донецьк є адміністративно-територіальною одиницею України, отримання його громадянства є очевидним порушенням принципу єдиного громадянства України. Якщо ви раптом захочете стати громадянином не країни в цілому, а окремої області або, наприклад, міста Києва, то, на жаль чи на щастя, такої можливості у вас по закону немає. Витоки цього принципу, звичайно ж, закладені в формі державного устрою. Україна є унітарною державою, тому складно представить ситуацію, коли ви намагаєтеся Отримати громадянство лише окремої її частини, – наприклад, Житомира або Львова.
Цікавою обставиною в законодавстві України є те, що в ньому не передбачені санкції або які б то не було інші покарання за порушення цього принципу.
Другий пункт є, скоріше, основою розуміння принципу єдиного громадянства в Україні. На жаль, абсолютна більшість людей цього принципу не розуміють, тому давайте уточнимо.
Через які існуючих в українському законодавстві прогалин у вас на практиці може бути необмежена кількість громадянств, але у взаєминах з Україною ви завжди виступаєте як громадянин тільки України.
Що означає “необмежена кількість громадянств”? З позиції українського законодавства, якщо ви бажаєте отримати громадянство країни, в якій є обмеження по допустимих для однієї людини громадянств, то дане питання буде вирішуватися з Міністерством внутрішніх справ відповідної держави. У такій ситуації Україна не буде протидіяти одержанню вами ще одного громадянства, однак в підсумку вам потрібно буде врахувати законодавство обох країн. Точно такий же підхід до отримання вами третього і всіх інших нових громадянств – все це можливо тільки при узгодженні з вимогами законів у громадянстві абсолютно всіх держав, паспорти яких ви отримуєте.
Потрібно також розрізняти поняття другого громадянства і подвійного громадянства. Остання має на увазі існування міжнародного договору України з конкретною державою, яким, відповідно, і регламентований принцип і механізм подвійного громадянства, які представляють собою набір взаємних прав і обов’язків обох держав щодо таких людей. Поняття другого громадянства не передбачає зобов’язання держави визнати вас громадянином двох країн одночасно – в стосунках з кожною з країн ви будете вважатися громадянином тільки цієї держави.
Як приклад наведемо Латвію, де громадянин може зберегти своє громадянство в разі отримання:
- громадянства іншої країни-учасниці Європейського Союзу або країни-учасниці Європейської асоціації вільної торгівлі;
- громадянства іншої країни-учасниці Організації північноатлантичного договору (НАТО);
- громадянства Австралійського Союзу, Бразильської федеративної Республіки або Нової Зеландії;
- громадянства такої країни, з якою Латвія уклала договір про визнання подвійного громадянства (на даний момент жоден договір не укладено);
- громадянства раніше не описані країни, якщо в зв’язку з важливими державними інтересами буде отримано дозвіл Кабінету міністрів на збереження подвійного громадянства;
- громадянства раніше не описаної країни, якщо воно придбане автоматично (ex lege) при укладенні шлюбу або усиновлення.
З публічних джерел, відомо, що як мінімум у декількох десятків політиків України є громадянства крім українського. Чи проблема це? І якщо так, то які заходи можна вжити? Як згадувалося вище, прямих санкцій і будь-яких обмежень в цьому питанні в українському законодавстві про громадянство немає. (При цьому в статті 19 закону “Про державну службу” є положення, яке забороняє вступати на держслужбу особам, які мають громадянство іншої країни).
В Україні є механізм позбавлення громадянства, однак на практиці в якості санкції він абсолютно неефективний, а можливість його застосування обмежена. Позбавити людину громадянства має право особисто президент України, причому існуюча процедура залишає бажати кращого. Однак варто задуматися: а чи дійсно отримання громадянином другого паспорта – порушення закону? Як ми розібрали, хоча подвійне громадянство законом заборонено, але друге, третє і так далі громадяни України все-таки мають право отримати, нехай навіть через недосконалість національної законодавчої системи.
Особливого регулювання вимагає, звичайно ж, питання з політиками і державними службовцями. Однозначно можна сказати, що для даних категорій (і, можливо, деяких інших) важливо і потрібно дотримуватися обмеження навіть на отримання другого громадянства. Складно собі уявити ситуацію, в якій “нечисті на руку” діячі не скористаються в цьому випадку можливістю виїхати з території країни в пошуках політичного притулку. Звичайно, для України це проблема, оскільки такий стан дає можливість уникнути відповідальності тим, хто повинен цю відповідальність нести.
Гарегін Рубенян, юрист Практики безпеки бізнесу АТ Juscutum.