вимкнути дудлвключити дудл

Гріховна технологія: чому окремі юристи відмовляються розуміти блокчейн. Нестор Дубневич

UN4B4376Недостатнє розуміння нових явищ, будь то технології чи соціологічні відкриття, завжди лякало старовірів, а тому викликало супротив. Схожі настрої спостерігаються і в юриспруденції.

Коли 10 років тому почали з’являтися перші сайти для надання юридичних послуг, багато юристів заговорили, що лише «недалекі» люди довірять свою юридичну проблему Інтернет-сторінці. Через декілька років один з піонерів таких юридичних інновацій, компанія Legal Zoom, вийшла на IPO.

Коли схожі сайти почали реалізовуватися у формі мобільних додатків, окремі з правників стверджували, що бізнес ніколи не стане одержувати «надважливу» юридичну інформацію з екрана смартфона (через кілька років, у зв’язку з перевищенням кількості підключених до Інтернету мобільних пристроїв над кількістю лептопів, e-Commerce була перейменована в m-Commerce). Коли почали з’являтися перші юридичні боти, деякі правники заговорили, що це Інтернет-шахрайство та обман, тому що бот ніколи якісно не проконсультує людину, а тільки нашкодить. Менше ніж через рік після цього в мережі з’явилася статистика роботи юридичних ботів з сотнями тисяч зекономлених доларів користувачів.

Поміж цих процесів, інквізиція старорежимних юристів не оминула і технологію блокчейн. На їхню думку, це така ж база даних, з якою сьогодні працюють нотаріуси та держреєстратори, використовуючи свої пари криптографічних ключів. Відрізняються лише назви.

Чи насправді національним реєстрам потрібен блокчейн, та в чому причина неприйняття окремими юристами інновацій – про це далі піде мова у статті.

14.04.2017 р. Національне агентство з питань електронного урядування підписало меморандум про співпрацю зі світовим лідером блокчейн розробки – компанією Bitfury. Мета меморандуму – об’єднати зусилля для переведення державних реєстрів на блокчейн. Враховуючи проривні властивості цієї технології, доцільність такого рішення обґрунтовується наступними причинами.

Децентралізоване зберігання

У грудні 2014 р. в Управлінні поліції штату Меріленд (США) спалахнула серверна. Ця подія на декілька годин унеможливила доступ правоохоронців до критично важливої інформації, від якої залежала особиста безпека окремих громадян. В Америці протягом кількох останніх років такі інциденти спостерігалися не лише з державними даними, але й у приватному секторі. Згідно з дослідженнями компанії Gartner, хвилина аварії в роботі власного сервера обходиться бізнесу в середньому в 5600 доларів.

В Україні також спостерігаються схожі процеси: починаючи з жовтня 2013 р., коли на кілька днів став недоступним реєстр нерухомості, та закінчуючи проблемами доступу до реєстру е-Декларацій навесні цього року. Державні органи, відповідальні за роботу таких реєстрів, звітували про технічний характер збоїв.

Блокчейн дає можливість виправити вразливі елементи централізованого зберігання даних, дозволяючи «хостити» інформацію децентралізовано. Це означає, що всі учасники, які підтримують мережу блокчейна, володіють ідентичними «зліпками» однієї бази даних, які знаходяться на географічно і технічно відокремлених серверах. Такі учасники одночасно та рівноправно підтримують її функціонування. Якщо один з них через технічні причини виключається, решта продовжує підтримувати функціонування системи. Це робить її роботу стабільною.

Захищеність від втручання

Блокчейн – це ланцюжок записів, в якому валідність кожного наступного запису перевіряється наявністю релевантних попередніх. Таку перевірку в режимі реального часу проводять сотні тисяч комп’ютерних вузлів, змагаючись за першість у її підтвердженні. Алгоритм консенсусу, який лежить в її основі, виключає будь-яку можливість фальсифікацій із записами, які раніше були внесені до реєстру.

Відсутність посередників

Той рівень децентралізації у зберіганні інформації, який дає технологія блокчейн, ставить під сумнів участь посередників (державних реєстраторів/нотаріусів) у процесі реєстрації юридично значущих фактів. Це підштовхує світових регуляторів до активних законодавчих розробок у цьому напрямку.

Наприклад, у штатах Вермонт і Делавер (США) протягом минулого року були прийняті локальні закони, які прирівняли записи в блокчейні, вчинені правомочними сторонами, до преюдиціальних (таких, що не потребують доведення в суді). Грузія в минулому році запустила пілотний проект з реєстрації прав на землю в блокчейні, чим привернула увагу закордонних інвесторів і мінімізувала ризики шахрайства з реєстром. Естонія на початку цього року анонсувала стратегію переведення власної системи електронної демократії на технологію блокчейн, де вже сьогодні реєструються суб’єкти підприємницької діяльності, акти громадянського стану та правочини з нерухомістю.

Україна, ідучи в ногу з передовими державами в питаннях впровадження новітніх технологій, також узяла курс на блокчейнізацію державних реєстрів. Створення такого стійкого фундаменту зберігання державних даних дозволить будувати сервіси електронного урядування набагато вищого порядку. Технологія блокчейн забезпечить стабільність роботи з даними та спростує необхідність залучення посередників до цих процесів.

Історія циклічна. Коли у 1611 р. Галілей приїхав до Риму, для того щоб переконати Папу в правильності геліоцентричної системи світу, останній скликав цілу комісію кардиналів для з’ясування питання, наскільки гріховно дивитися в небо крізь трубу. Через кілька місяців проти Галілея відкрили інквізиційну справу. А його праці занесли в Index Librorum Prohibitorum (список заборонених книг, читання яких каралося відлученням від церкви).

Презентация1Сьогодні геліоцентричну систему світу вивчають в молодших класах школи, а католицька церква неодноразово згадується вченими як одна з причин «темних часів», які відкинули людство в розвитку на сотні років. Щоб не повторити фатальної помилки церкви, вітчизняній юриспруденції необхідно намагатися відкривати для себе нові технології в позитивному світлі. Тоді у неї з’явиться шанс зробити чималий стрибок у напрямку підвищення рівня надання юридичних послуг і не залишитися відлученою від технологічного майбутнього професії.

Юридична Газета