вимкнути дудлвключити дудл

Фінмоніторинг по-новому: що змінилося?

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ. Метою нового закону стало, перш за все, приведення у відповідність вітчизняного законодавства до вимог які діють в країнах-учасницях ЄС, зокрема шляхом імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Приведення у відповідність вітчизняного законодавства до міжнародних вимог зумовило модернізацію фінансового моніторингу, тому пропонуємо коротко зупинитись на ключових нововведеннях. Що ж нового отримала Україна?

Які фінансові операції тепер підлягають моніторингу

Зауважимо, що зменшено кількість ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції. Раніше існувало 17 ознак, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) були зобов’язані повідомляти Державну службу фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг). Наразі цю кількість зменшено до 4 ознак.

Окремо було збільшено поріг фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг, зокрема від 150 000 грн до 400 000 грн.

Фінансова операція на суму 400 000 грн, а для суб’єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор – 30 000 грн., підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Підозрілі фінансові операції (діяльність). Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Залишився обов’язок повідомляти про фінансові операції (на суму більше 400 тис. грн) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Новий підхід при здійсненні фінансового моніторингу – ризик-орієнтований.

Законом вводиться ризик-орієнтовний підхід при проведенні належної перевірки СПФМ своїх клієнтів та, відповідно, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів.

СПФМ зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від СПФМ, способом надання (отримання) послуг.

Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності СПФМ.

Разом з переходом на ризик-орієнтований підхід вводяться наступні заходи впливу за порушення законодавства: письмове застереження; анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності; покладення на СПФМ обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта; штраф; укладення письмової угоди із СПФМ щодо сплатити визначеного грошового зобов’язання та вжиття заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства. За одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу.

Щодо штрафів, які можуть бути застосовані до СПФМ, то зауважимо, що вони коливаються від 51 тис. грн до 135 млн 150 тис. грн.

У разі вчинення двох і більше видів порушень, розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

При визначенні заходу впливу або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого порушення: характер і тривалість порушення; фінансовий стан суб’єкта первинного фінансового моніторингу; вигоду, одержану СПФМ внаслідок вчинення порушення, якщо сума такої вигоди може бути визначена; збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена; повторне вчинення однорідного правопорушення, за яке до СПФМ протягом останніх трьох років застосовувалися заходи впливу; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами, включеними до системи запобігання та протидії.

Розширюється коло СПФМ, до яких віднесено суб’єктів господарювання, які надають податкові консультації, осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами та постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Запроваджується механізм належної перевірки, яка включає в себе: ідентифікацію та верифікацію клієнта; встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта; встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями); забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Верифікація дистанційно. Верифікація є заходом, що вживається СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність. Закон запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта, що є актуальним в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.

Виявити кінцевих бенефіціарних власників

Закон про фінансовий моніторинг забороняє СПФМ покладатися виключно на ЄДР. У зв’язку з цим СПФМ, з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника, окрім отримання від клієнта структури власності та витягу з ЄДР:

1) щодо трасту (інших юридичних утворень) встановлює осіб, які здійснюють вирішальний вплив на його діяльність (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);

2) має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;

3) має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

У разі виявлення розбіжностей між отриманою від клієнта інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника, СПФМ зобов’язаний проінформувати Держфінмоніторинг, під загрозою застосування штрафу у розмірі до 340 000 грн.

Фінансовий моніторинг та замороження активів

Під заморожуванням активів слід розуміти заборону на здійснення переказу, конвертації, розміщення, руху активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, поширенням зброї масового знищення і його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

СПФМ зобов’язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку. Також СПФМ буде зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

Після замороження СПФМ повинен повідомити про це клієнта в письмовій формі на його письмовий запит.

СПФМ зобов’язаний негайно розморозити активи: не пізніше наступного робочого дня, з дня виключення особи чи організації з переліку осіб; не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа, за результатами перевірки, не є включеною до зазначеного переліку.

Анна Резнікова, адвокат Практики безпеки бізнесу JUSCUTUM.

ЛІГА ЗАКОН