switch off doodleshow doodle

E-commerce in the law and in life. Internetua. Dmytro Gadomsky

Published in original language.

Третього червня 2014 року Верховна Рада України в першому читанні прийняла закон №2306а “Про електронну комерцію”. “За” проголосували 244 народних обранців. Над ним трудилися дев’ять Народних депутатів, а також представники бізнесу. 

Закон декларує чимало новацій: розширення понятійного апарату та законодавче закріплення таких термінів як “електронна комерція”, “електронне повідомлення”, “інтернет-магазин”, за новим законом “електронні угоди” прирівнюються до офлайнових та інші новації. 

Це вже не перша спроба “взятись” за е-комерцію. У 2011 році в уряді обговорювалась можливість зобов’язати інтернет-магазини мати власний офіс, а також склад. Такі дії, на думку ініціаторів ідеї, дали б змогу зменшити випадки шахрайства, оскільки продавці таким чином стали б менш “віртуальними”. Спроба провести цю ініціативу була і 2013 року. Зараз, на перший погляд, все чудово, адже Е-комерція нарешті не буде знаходитись поза законом. Однак, гравці на ринку хоч і позитивно сприймають цей законопроект, та великих надій на нього не покладають, адже бізнес йде далеко попереду. 

Ринок реагує:
Микола Палієнко, директор  Prom.ua
 Закон описывает общие принципы работы рынка э-коммерции в Украине, права и обязанности онлайн-продавцов и их покупателей, разграничивает ответственность продавцов товаров и поставщиков услуг. Считаем, что данный законопроект создаст необходимое правовое поле для отрасли электронной коммерции, а именно: исчезнет неразбериха с дефинициями, например, такими понятиями как электронный документ и электронная сделка; сделке купли-продажи в интернете будет присвоен статус договора, т.е. такого же, как при заключении обычной сделки, например, на кассе. 

Принятие данного законопроекта нужно  скорее для того, чтобы не был принят другой “вредный” закон, который бы внес ненужное ни бизнесу, ни клиентам регулирование в онлайне.

Как это повлияет на работу компаний? Пока об этом говорить рано, только первое чтение и будут еще правки, которые могут значительно изменить суть закона. Но в любом случае это снизит риски для компаний и введет наконец-то правила, которые близки к текущему положению дел. 

Нельзя сказать, что нас ждут какие-то значительные изменения в работе компаний. В целом в законе пока нет норм с которыми мы бы не были согласны, надеемся, что в финальной версии их тоже не будет. Закон вполне адекватно формализует текущее положение вещей в электронной коммерции и с этой точки зрения он нам нравится.
Ганна Перевізник, маркетинг-директор Aukro.ua

 Я вважаю, що прийняття цього закону –  це серйозний крок до розвитку ринку, і його давно вже потрібно було прийняти. В його розробці брали участь гравці ринку, а це – серйозні компанії, зокрема і представники від нашого холдингу.

Для нас дуже позитивною зміною є те, що введено електронний документообіг  та електронні угоди. Тобто електронні продажі та купівля прирівнюються до звичайних, і це –  дуже добре. Позитивом є й те, що враховано як інтереси покупців, так і продавців.  Для України цей закон означає, що ринок рухається у правильному напрямку.

Та попри це, на мою думку, закон є дещо загальним, йому бракує конкретики. І дійсно багато статей можна трактувати двозначно. Закон частково вирішує проблеми шахрайства чи контрафакту, оскільки прирівнюють оферти в інтернеті до процедури купівлі-продажу в звичайних магазинах, тому тепер є певний бар’єр для шахраїв. Закон повністю не вирішує проблем, але певні зрушення і досягнення вже є.   

Від творців законопроекту:  депутат ВРУ  Ольга Бєлькова.    
 – Яка принципова важливість цього закону?
Норми цього Закону спрямовані на те, щоб у громадян підвищився рівень довіри до договорів, укладених в електронній формі. Ми прагнемо, щоб усі розуміли: за своєю юридичною силою електронна форма договору нічим не відрізняється від писаної. Крім того, сподіваємося, що цей закон покращить інвестиційний клімат, адже багато інвесторів скаржаться на відсутність законодавчої регламентації сфери електронної комерції, що підвищує ризикованість ведення такого бізнесу в Україні.

  – Як покупці так і продавці чи не найбільшою проблемою називають контрафакт, який не контрольований, більше того в більшості рекламних повідомлень на сайтах не вказано чи це оригінал чи копія, а також різні ситуації пов’язані з якістю чи невідповідністю товару . Експерти відзначають що закон по суті не вирішує цих проблем?
Закон про електронну комерцію не має на меті дублювати законодавство про захист прав споживачів, адже усі норми Закону України “Про захист прав споживачів” застосовуються і до товарів, робіт та послуг, придбаних або отриманих через Інтернет або іншими каналами зв’язку. Цей закон є базовим для розуміння принципів електронної комерції, порядку укладання електронних правочинів та інших істотних умов діяльності у цій сфері.  

 –  Як бути з шахрайством, пов’язаним з електронною комерцією, адже закон по суті не вирішує питання? 
Проблема шахрайства у сфері електронної комерції не є новою і навіть у США та країнах ЄС, де законодавство про електронну комерцію знаходиться на високому рівні розвитку, такі проблеми існують. Тому не варто сподіватися, що з прийняттям цього закону, вони вирішаться в Україні. 
 Однак, у законі зроблено ряд кроків, що мають мінімізувати такі проблеми, зокрема, визначений перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню постачальником, тому усі суб’єкти, які є добросовісним та зацікавлені у стабільності свого бізнесу, будуть розміщувати таку інформацію, на відміну від сумнівних компаній, які уникатимуть конкретизації інформації про себе. 

 –  Питання відповідальності за порушення норм цього закону, адже він не прописує відповідальність за порушення.
За порушення у сфері електронної комерції може застосовуватися кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність  в залежності від змісту порушення та правовідносин, у межах яких вона застосовується. Наприклад, у випадку вчинення шахрайства у сфері електронної комерції, особу можуть притягти до кримінальної відповідальності, а якщо йдеться про порушення положень електронного правочину, то застосовуватиметься цивільн