вимкнути дудлвключити дудл

Е-комерція в законі та в житті. Internetua. Дмитро Гадомський

Третього червня 2014 року Верховна Рада України в першому читанні прийняла закон №2306а “Про електронну комерцію”. “За” проголосували 244 народних обранців. Над ним трудилися дев’ять Народних депутатів, а також представники бізнесу. 

Закон декларує чимало новацій: розширення понятійного апарату та законодавче закріплення таких термінів як “електронна комерція”, “електронне повідомлення”, “інтернет-магазин”, за новим законом “електронні угоди” прирівнюються до офлайнових та інші новації. 

Це вже не перша спроба “взятись” за е-комерцію. У 2011 році в уряді обговорювалась можливість зобов’язати інтернет-магазини мати власний офіс, а також склад. Такі дії, на думку ініціаторів ідеї, дали б змогу зменшити випадки шахрайства, оскільки продавці таким чином стали б менш “віртуальними”. Спроба провести цю ініціативу була і 2013 року. Зараз, на перший погляд, все чудово, адже Е-комерція нарешті не буде знаходитись поза законом. Однак, гравці на ринку хоч і позитивно сприймають цей законопроект, та великих надій на нього не покладають, адже бізнес йде далеко попереду. 

Ринок реагує:
Микола Палієнко, директор  Prom.ua
 Закон описывает общие принципы работы рынка э-коммерции в Украине, права и обязанности онлайн-продавцов и их покупателей, разграничивает ответственность продавцов товаров и поставщиков услуг. Считаем, что данный законопроект создаст необходимое правовое поле для отрасли электронной коммерции, а именно: исчезнет неразбериха с дефинициями, например, такими понятиями как электронный документ и электронная сделка; сделке купли-продажи в интернете будет присвоен статус договора, т.е. такого же, как при заключении обычной сделки, например, на кассе. 

Принятие данного законопроекта нужно  скорее для того, чтобы не был принят другой “вредный” закон, который бы внес ненужное ни бизнесу, ни клиентам регулирование в онлайне.

Как это повлияет на работу компаний? Пока об этом говорить рано, только первое чтение и будут еще правки, которые могут значительно изменить суть закона. Но в любом случае это снизит риски для компаний и введет наконец-то правила, которые близки к текущему положению дел. 

Нельзя сказать, что нас ждут какие-то значительные изменения в работе компаний. В целом в законе пока нет норм с которыми мы бы не были согласны, надеемся, что в финальной версии их тоже не будет. Закон вполне адекватно формализует текущее положение вещей в электронной коммерции и с этой точки зрения он нам нравится.
Ганна Перевізник, маркетинг-директор Aukro.ua

 Я вважаю, що прийняття цього закону –  це серйозний крок до розвитку ринку, і його давно вже потрібно було прийняти. В його розробці брали участь гравці ринку, а це – серйозні компанії, зокрема і представники від нашого холдингу.

Для нас дуже позитивною зміною є те, що введено електронний документообіг  та електронні угоди. Тобто електронні продажі та купівля прирівнюються до звичайних, і це –  дуже добре. Позитивом є й те, що враховано як інтереси покупців, так і продавців.  Для України цей закон означає, що ринок рухається у правильному напрямку.

Та попри це, на мою думку, закон є дещо загальним, йому бракує конкретики. І дійсно багато статей можна трактувати двозначно. Закон частково вирішує проблеми шахрайства чи контрафакту, оскільки прирівнюють оферти в інтернеті до процедури купівлі-продажу в звичайних магазинах, тому тепер є певний бар’єр для шахраїв. Закон повністю не вирішує проблем, але певні зрушення і досягнення вже є.   

Від творців законопроекту:  депутат ВРУ  Ольга Бєлькова.    
 – Яка принципова важливість цього закону?
Норми цього Закону спрямовані на те, щоб у громадян підвищився рівень довіри до договорів, укладених в електронній формі. Ми прагнемо, щоб усі розуміли: за своєю юридичною силою електронна форма договору нічим не відрізняється від писаної. Крім того, сподіваємося, що цей закон покращить інвестиційний клімат, адже багато інвесторів скаржаться на відсутність законодавчої регламентації сфери електронної комерції, що підвищує ризикованість ведення такого бізнесу в Україні.

  – Як покупці так і продавці чи не найбільшою проблемою називають контрафакт, який не контрольований, більше того в більшості рекламних повідомлень на сайтах не вказано чи це оригінал чи копія, а також різні ситуації пов’язані з якістю чи невідповідністю товару . Експерти відзначають що закон по суті не вирішує цих проблем?
Закон про електронну комерцію не має на меті дублювати законодавство про захист прав споживачів, адже усі норми Закону України “Про захист прав споживачів” застосовуються і до товарів, робіт та послуг, придбаних або отриманих через Інтернет або іншими каналами зв’язку. Цей закон є базовим для розуміння принципів електронної комерції, порядку укладання електронних правочинів та інших істотних умов діяльності у цій сфері.  

 –  Як бути з шахрайством, пов’язаним з електронною комерцією, адже закон по суті не вирішує питання? 
Проблема шахрайства у сфері електронної комерції не є новою і навіть у США та країнах ЄС, де законодавство про електронну комерцію знаходиться на високому рівні розвитку, такі проблеми існують. Тому не варто сподіватися, що з прийняттям цього закону, вони вирішаться в Україні. 
 Однак, у законі зроблено ряд кроків, що мають мінімізувати такі проблеми, зокрема, визначений перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню постачальником, тому усі суб’єкти, які є добросовісним та зацікавлені у стабільності свого бізнесу, будуть розміщувати таку інформацію, на відміну від сумнівних компаній, які уникатимуть конкретизації інформації про себе. 

 –  Питання відповідальності за порушення норм цього закону, адже він не прописує відповідальність за порушення.
За порушення у сфері електронної комерції може застосовуватися кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність  в залежності від змісту порушення та правовідносин, у межах яких вона застосовується. Наприклад, у випадку вчинення шахрайства у сфері електронної комерції, особу можуть притягти до кримінальної відповідальності, а якщо йдеться про порушення положень електронного правочину, то застосовуватиметься цивільно-правова відповідальність. 

Оцінка юриста:
За коментарями та роз’ясненнями положень нового законопроекту ми звернулися до юриста.
  Дмитро Гадомський, адвокат, партнер практики IT і медіа права АО “Юскутум” 
  – Наскільки цей закон є доцільним, і чи вирішує він якість проблеми?  
Українська економіка багато років знаходиться, якщо сказати дуже м’яко, не в найкращому стані. Прийняття закону, який регулює електронну комерцію зараз – це, з одного боку, дуже сумно, оскільки торгівля в Інтернеті існує багато років, а для України вона, де юре, тільки з’явилась. З іншого боку, добре, що таки прийняли, бо в якийсь момент здавалось, що шансів нуль. Українському бізнесу не вистачає гарних новин. Особливо їх не вистачає технологічному бізнесу. Прийняття закону, я впевнений, це +100 до нашої карми. Для іноземців, які просто зараз вирішують чи виходити з України, чи лишатись, така новина очевидно змусить лишитись. Для тих же сміливців, хто розглядає можливість інвестування в Український е-комерц, це, знову ж таки, гарний сигнал.

  – Багато хто називає цей законопроект,  як «закон заради закону», адже він не визначає чіткої відповідальності за порушення його норм. Одна з норм закону зобов’язує продавців і постачальників під час поширення електронних повідомлень надавати доступ до інформації про себе, однак якщо такої інформації не надано, або вона не правдива, як тоді? 
Цей закон був розроблений бізнесом і юристами, які працюють на бізнес, а не державними службовцями. Саме тому закон відображає основну та головну ознаку ринкових відносин: все вирішить ринок. Наявність відповідальності в законі ще не означає, що закон буде виконуватись, тому і через її відсутність не слід особливо перейматись. В законі можна знайти суперечності, можна знайти, що доопрацювати та доробити. Але в ситуації, коли Україна вже й так на 30 років відстає від всього іншого світу в бізнесі, немає часу слухати перфекціоністів. Для кого закон недосконалий, неефективний і таке інше: шановні, зробіть краще.  

 – Що цей закон дасть магазинам і покупцям? Творці кажуть, що тепер можна буде судитися. Але тоді питання: з ким,  якщо сьогодні магазин є, а завтра нема? Подавати до суду за фен чи телефон за 500 гривень, напевно не вигідно? Адже гонорар адвоката може бути набагато більшим.
Закон відкриває двері багатьом інтернет-магазинам, таким як Ebay, Amazon. Конкуренція на ринку створить диво: підвищиться якість сервісу і магазини будуть більше уваги приділяти своїй репутації. Тому я не думаю, що кількість судових спорів помітно збільшиться. Судитись за малі суми не буде сенсу, з іншого боку, магазин буде зацікавлений у відновленні прав покупця, оскільки втратити репутацію в мережі інтернет можна за одну мить.

 – Така проблеми як контрафакт, шахрайство, сайти-бульбашки, чи вирішує їх законопроект?
Із контрафактом варто боротись у тому місці, в якому він перетинає кордон. Якщо мова йде про контрафакт, який перетинає митний кордон і продаєтсья через інтернет майданчики, то цілком очевидно, що закон про електронну комерцію ніяк не може це врегулювати. Слід, напевне, більше уваги приділяти корупції на митниці?  
Закон про електронну комерцію не має вирішувати ці проблеми. Із шахрайством повинен мати справу кримінальний кодекс. Шахрайство в мережі трапляєтсья у більшості випадків через те, що користувач порушує очевидні правила безпеки.

 – Ще один момент – електронний договір, які тут можуть бути підводні камені?
Напевне, що будуть колізії і безліч спорів. Але головне, що тепер є хоч якась правова підстава вважати чинними звичні для будь-якого інтернет-ресурсу документи: Privacy Policy, Terms of Use, та ін. 

 – Що, на вашу думку, бракує цьому законопроекту?
Погано, що проект не врегульовує питань електронних грошей. Зрозуміло, що без цього він швидше стане законом, адже ставлення до електронних платежів і електронних грошей в Україні майже таке, як у мадам Гріцацуєвої до товариша Бендера: «всі дуже поважають електронні гроші, але дуже бояться».
 
Отож, підсумовуючи:
Що нового дає цей закон, і кому він потрібний?
“Рынок электронной торговли Украины уже давно нуждался в формализации и юридических дефинициях, которые должны защищать покупателей и интернет-предпринимателей от незаконных действий другой стороны”, – Микола Палієнко, директор  Prom.ua
“Для гравців ринку цей закон настільки важливий, як і для покупців.  Бо фактично, до цього часу, електронна комерція була поза межами законодавства. Він дає формалізацію і можливості захисту від нечесних дій. Електронні продажі та купівля прирівнюються до звичайних, і це дуже позитивна зміна”, – Ганна Перевізник, маркетинг-директор Aukro.ua

Які можливості для бізнесу ствоирить цей закон?
  “Закон відкриває двері багатьом інтернет-магазинам, таким як Ebay, Amazon. Конкуренція на ринку створить диво: підвищиться якість сервісу і магазини будуть більше уваги приділяти своїй репутації”, –  Дмитро Гадомський, адвокат, партнер практики IT і медіа права АО “Юскутум” 
“Сподіваємося, що цей закон покращить інвестиційний клімат, адже багато інвесторів скаржаться на відсутність законодавчої регламентації сфери електронної комерції, що підвищує ризикованість ведення такого бізнесу в Україні”, – ініціатор законопроекту, народний депутат  Ольга Бєлькова. 

Які перешкоди може бути створено для бізнесу? 

“Напевне, що будуть колізії і безліч спорів, які будуть пов’язані з електронними договорами. Але головне, що тепер є хоч якась правова підстава вважати чинними звичні для будь-якого інтернет-ресурсу документи: Privacy Policy, Terms of Use, та ін.”,  –  Дмитро Гадомський, адвокат, партнер практики IT і медіа права АО “Юскутум” 

“Нельзя сказать, что нас ждут какие-то значительные изменения в работе компаний, скорее этот закон позитивно скажется на инвестиционном климате в отрасли. Так что значительных изменений быстро мы не увидим”,-  Микола Палієнко, директор  Prom.ua

За матеріалами Internetua