вимкнути дудлвключити дудл

Довіряй, але перевіряй: як правильно організувати «допит» співробітника на поліграфі. КСЕНІЯ ПРОКОНОВА

Ксения Проконова_полурост 1 — копияДетектор брехні сьогодні застосовують не тільки слідчі під час допиту підозрюваних в кримінальному злочині. Поліграф взяли на озброєння і HR-фахівці. Тестування на детекторі брехні співробітники проходять як при прийомі на роботу, так і під час службових розслідувань. Адвокат, партнер Практики управління конфліктами ЮК Juscutum Ксенія Проконова розповіла Mind, як юридично грамотно можна використовувати цей інструмент.

Добровільно або примусово? Використовувати поліграф для цілей компанії можна і потрібно. Багато що про співробітника можна буде дізнатися вже на етапі, коли він читатиме пункт про проходження поліграфа в договорі.

Але детектор брехні використовується строго добровільно. Обов’язково підстрахуйтеся письмовою згодою працівника. Від нього вам потрібно два документи: згода на проходження поліграфа і на передання вам своїх даних. Ця вимога GDPR.

Практика наших клієнтів показує, що існування такого механізму знижує кількість бажаючих згодом йти позиватися, справа вирішується компромісом. Усі докази, отримані під час розслідування, можна використовувати потім у суді. Але порядок такого розслідування повинен бути затверджений на підприємстві. І бажано заздалегідь, щоб не створювати враження «полювання на відьом». Ви можете прописати можливість використання поліграфа під час розслідування.

Як поліграф прописаний у законодавстві? Використання детектора брехні регулюється як КЗпП, так і законами про прокуратуру, Нацполіцію, Нацгвардію, Міноборони, Збройні Сили, Держбюро розслідувань.

КЗпП відстає від реалій життя. Законом прямо передбачені всі обмеження прав працівників та їх обов’язки. Поліграфічного обстеження як обов’язкової вимоги в їх переліку немає. Водночас законодавство прямо не забороняє вимагати від кандидатів вчинення певних дій (проведу аналогію з тестуванням знань мови при прийомі на роботу) в частині їх перевірки відповідності посаді.

Тут важливо, щоб це не суперечило їх правам і не дискримінувало за будь-якою ознакою. Якщо кандидат згоден проходити тестування, то ризиків у цій ситуації немає. Якщо кандидат відмовляється – його неможливо змусити. Механізму юридичної впливу немає ані на кандидата (для того щоб його змусити), ані на роботодавця (для того щоб він відмовився від такої перевірки), санкцій також не передбачено.

Окремо варто звернути увагу на прокуратуру. Там поліграф застосовується саме для внутрішніх кадрових питань: прийняття кадрових рішень, проведення службових розслідувань, у разі подачі рапорту чинного працівника про зняття з нього якихось звинувачень. Дослідження проводиться тільки за письмовою згодою випробуваного. У заяві враховано, що він може в будь-який момент відмовитися, а дача свідчень добровільна, результат опитування – «орієнтовний».

У законі «Про Нацполіцію» є детальні вимоги щодо приміщення і медичних станів, при яких проводити перевірку не можна.

У законі «Про Нацгвардію» є посилання: поліграфолог повинен переконатися, що згода опитуваного дійсно добровільна, а не отримана під впливом погроз. Потрібно врахувати, що поліграфолог, якого ви залучаєте, якщо почує про загрози, має право подати заяву про злочин за ст. 214 КПК.

У законі «Про Міноборони» вперше з’являється право самої людини, чиї дії ставляться під сумнів, ініціювати перевірку на поліграфі.

Процедура. Для перевірки знадобиться конкретний перелік питань. Їх можна ставити тільки про минуле. Гіпотетика тут не працює. Не можна дізнаватися, як себе поведе співробітник у вигаданій ситуації. Ефективно проводити дослідження від 1 до 3 годин. Якщо довше – можна перекрутити показники.

Напрямки «допиту»:

– виявлення ознак приховування або викривлення анкетних даних, фактів біографії;

– алкогольна залежність, вживання наркотиків або психотропних речовин без призначення лікаря;

– приховані мотиви працевлаштування в конкретне місце;

– вчинення протиправних дій, наявність відкритого кримінального провадження;

– контакти/участь у злочинних організаціях, заборонених цивільних формуваннях, членство в політичних партіях, наявність паспорта/посвідки на проживання іншої держави;

– співпраця зі спецслужбами інших держав або їх збройними формуваннями;

– наявність конфлікту інтересів;

– розголошення в минулому конфіденційної та/або іншої закритої інформації;

– приховування інформації про своє здоров’я (якщо є такі вимоги до посади);

– приховування інформації про свій фінансовий стан (борги, розкрадання або фінансові махінації);

– обставини, особи і відомості, пов’язані зі службовим розслідуванням.

Три основні тенденції в судовій практиці

  1. Відмови в проведенні експертизи в цілому. Підстави: для поліграфічного дослідження немає офіційної методики проведення та немає акредитованих експертних організацій і осіб. Крім того, суди спираються на те, що така експертиза є ймовірнісною, тому не відповідає суті доведення. Також часто заявляють для проведення такої експертизи неакредитовані установи. Список акредитованих установ у відкритому доступі відсутній, але, судячи з рішень судів про призначення експертизи, нормально ставляться до КНДІСЕ, Львівського інституту судових експертиз та права, ПП «Українське бюро психофізіологічних досліджень та безпеки», ТОВ «Центральне бюро розслідувань і безпеки», Львівського НДІ.

У ст. 242 КПК визначено ситуації, коли прокурор або слідчий зобов’язані звернутися з клопотанням про проведення експертизи. Серед питань немає таких, на які могла б відповісти експертиза з поліграфом, тому вона не є обов’язковою і, відповідно, призначається на розсуд суду.

  1. Відмови у зв’язку з об’єктивними причинами (нестабільний психічний стан, захворювання та інші об’єктивні фактори).
  2. Практика призначення експертиз за клопотанням.

Призначають такі експертизи в різних категоріях справ:

  • майнові злочини (185, 190 – 2 визначення);
  • злочини проти життя і здоров’я (115 – 7 визначень, 125 – 1 визначення, 156 – 1 визначення);
  • цивільні справи (визнання недійсним договору поруки, позики, купівлі-продажу, визнання боргу – 5 визначень);
  • наркотики (307 – 1 визначення);
  • захист честі та гідності ділової репутації (1 визначення);

Наприклад, у двох справах слідчих зобов’язали провести експертизу в межах досудового розслідування. Також є багато згадок в досудових розслідуваннях про приєднання дослідження на поліграфі як доказ.

Існує цікава практика в адміністративному суді. Наприклад, відновлений на роботі співробітник Міністерства доходів і зборів, звільнений в зв’язку з тим, що після реорганізації не зміг за станом здоров’я пройти поліграф. Усього є шість подібних справ.

Суди вкрай неохоче задовольняють клопотання про проведення такої експертизи, бо вона не є обов’язковою і якщо її вже призначать, то це означає автоматичне прийняття результату як докази.

КСЕНІЯ ПРОКОНОВА, адвокат, партнер Практики управління конфліктами ЮК Juscutum.

Mind.UA