вимкнути дудлвключити дудл

Договір з іноземним партнером: 6 ключових моментів

gurin_juscutum

Мета імпортера, який укладає контракт з іноземним постачальником, — мінімізувати можливі ризики та отримати максимальну вигоду. Для цього необхідно ретельно опрацювати основні положення договору.

Перед підписанням договору переконайтеся, що маєте справу з партнером, якому можете довіряти.

Перевірка контрагента

В першу чергу проаналізуйте реєстраційні (статутні) документи потенційного партнера. Важливо пояснити контрагенту, що ці документи мають бути нотаріально завіреними та апостильованими в країні їх видачі.

Під час аналізу варто звернути увагу на такі моменти:

  • організаційно-правову форму компанії контрагента;
  • повноваження посадових осіб на укладання контракту;
  • ймовірні обмеження у вчиненні правочинів;
  • наявність ліцензій та дозволів на провадження відповідної діяльності;
  • податковий статус партнера в країні його реєстрації.

Достовірність наданих документів можна перевірити кількома способами, зокрема, у відкритих джерелах. Один з найпопулярніших варіантів — звернутися до торгівельних реєстрів іноземних країн з відповідним запитом. Імпортери досить часто користуються інтернет-ресурсом OpenCorporates, який надає офіційну інформацію щодо реєстрації іноземної компанії, її місцезнаходження та організаційно-правової форми.

Не зайвим буде також організувати офіційну зустріч з представниками партнера на його території та на власні очі пересвідчитись, що компанія існує не лише на папері.

Якщо діяльність іноземного контрагента не викликає питань, і ви пересвідчилися в його легітимності, час перейти до узгодження проекту майбутнього контракту. У договорі зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) є 5 пунктів, яким слід приділити особливу увагу.

1. Зміст, предмет та характер угоди

Насамперед необхідно визначити характер угоди та передбачити усі істотні умови контракту, а саме предмет, ціну та строк дії договору.

Перший ризик при укладенні контракту з’являється на етапі визначення його змісту. Якщо в результаті неправильного вибору зміст угоди відрізнятиметься від запланованої операції, це може стати причиною невиконання контракту і його доведеться доопрацьовувати. Неналежно укладений контакт — привід для митниці не проводити митне оформлення товару, а для банку — не здійснювати купівлю/переказ валюти на користь контрагента. У такому випадку цілком можливо доведеться відшкодовувати збитки партнеру.

Сторонам контракту також слід детально описати предмет купівлі-продажу, визначитись з його кількісними, вартісними та якісними показниками, вимогами до пакування тощо. Невизначеність або розмитість опису товару ускладнить визначення цінової політики угоди.

Характеристики товару, що поставляється, мають бути детально прописані у відповідному розділі контракту або у додатках до нього. Це допоможе сторонам угоди та контролюючим органам відрізнити його від аналогів. Крім того, товар повинен мати притаманні лише йому ознаки, що виключить ризики придбання товарів-замінників неналежної якості.

Особливу увагу у договорі потрібно приділити складному технічному товару, який поставляється із запасними компонентами, що використовуються при його монтажі. Вартість таких складових слід включати до загальної вартості партії поставки. Якщо цього не зробити, цілком ймовірно доведеться проводити митне оформлення складових товару окремо, — з додатковою сплатою всіх митних платежів. А це призведе до підвищення контрактної вартості товару, що поставляється.

Сторонам контракту також слід розподіляти вартість товару та вартість робіт з його монтажу, адже це також може призвести до підвищення фактурної та митної вартості товару при його декларуванні.

2. Упаковка та якість товарів

Контракт має визначати основні характеристики якості товарів, які імпортуються в Україну. Для їх підтвердження постачальник зобов’язаний надати покупцю відповідні документи — сертифікати, декларації якості.

Пакування товару має ряд особливостей. Головна функція упаковки — забезпечення цілісності товару. Саме тому сторони повинні прописати в контракті вимоги до транспортування, температурних режимів зберігання тощо. Недотримання цих умов може надалі негативно відобразитись на споживчих якостях товару.

Пакування товару може вплинути і на контрактну вартість. Щоб уникнути ризику, у тексті угоди необхідно чітко визначити один із можливих варіантів розпорядження упаковкою, а саме:

  • тара стає власністю покупця;
  • тара підлягає обов’язковому поверненню до продавця;
  • тара є власністю покупця й надається продавцю для здійснення транспортування.

3. Розрахунки

Ризики, пов’язані з розрахунками за контрактом, виникають тоді, коли сторони не визначили валюту платежів та терміни їх проведення. Валютне законодавство різних країн може встановлювати граничні строки для здійснення платежів в зовнішньоекономічній діяльності. Наприклад, українським законодавством передбачено 365 календарних днів.

Для проведення платежів сторони контракту здебільшого використовують різні види кредитування. Розрізняють товарний та фінансові кредити. В першому випадку покупець спочатку отримує товар, а потім вже здійснює платіж. У другому випадку кошти на рахунок експортера надходять до відвантаження товару імпортеру.

При кредитуванні контрагентам необхідно узгодити термін поставки товару та надання авансу. Це буде страховкою на випадок, якщо покупець відмовиться приймати товар, адже продавець матиме авансовий платіж.

Імпортер в свою чергу може мінімізувати ризик втрати авансового платежу, якщо експортер не поставить товар. Це можна зробити за допомогою банківської гарантії на повернення авансового платежу. Або ж прописати в контракті умови, за якими перерахування авансу банком експортера на рахунок експортера можливе лише після надання документів, які засвідчують митне оформлення та здійснення експорту.

До форм розрахунку, які рекомендовано застосовувати суб’єктам ЗЕД за товарними контрактами, належать документарний акредитив та документарне інкасо.

4. Порядок поставки товарів

Торгівельні порядки проведення товарних операцій різних країн можуть докорінно відрізнятися. Задля уніфікації торгівельних норм Міжнародна торговельна палата у 1936 році розробила збірник правил Іноктермс. Але торгівельні відносини постійно розвиваються, тож і правила Інкотермс багаторазово змінювались та доповнювались. Щоб уникнути розбіжностей у тлумаченні норм, сторони контракту мають зазначати в тексті угоди редакцію Інкотермс якого року вони планують використовувати.

Правила Інкотермс дозволяють не прописувати в тексті контракту деталізовані умови поставки, а використати термін, який узагальнює обраний сторонами перелік прав та обов’язків.

Інколи контрагенти узгоджують умови, відмінні від правил Інкотермс, або ж конкретизують окремі положення. В такому випадку вирішальну силу матимуть узгоджені умови контрагентів, а не міжнародні правила.

При укладенні контракту, особливо якщо його умови відрізняються від Інкотермс, необхідно визначити найважливіше — коли та за яких умов ризики відповідальності за товар переходять від продавця до покупця. Подолати цей ризик можна, якщо додати конкретні застереження щодо можливого звільнення від відповідальності.

5. Арбітраж

Якщо контракт не передбачає місце вирішення спорів, то сторона, чиї права було порушено, може обрати найбільш зручну для неї юрисдикцію. Логічніше звертатися до арбітражу на території країни своєї реєстрації, ніж докладати зусиль на виїзд у іншу країну для вирішення спірних питань.

Якщо сторони контракту не обрали місце вирішення спорів, то вони будуть розглядатися у країні, право якої регулює умови контракту. Сторонам дуже важливо завчасно визначитися з арбітражем, адже досягти згоди шляхом переговорів виходить не завжди. Згода у цьому питанні збереже дорогоцінний час та гроші.

Варто пам’ятати, що крім місця розгляду спорів сторони можуть узгодити мову та процедуру розгляду (повну чи скорочену), а також кількість арбітрів, які розглядатимуть справу. Такий детальний підхід до вирішення спорів підвищить ефективність процесів та допоможе уникнути непорозумінь.

Передбачити всі ризики в міжнародній торгівлі товарами досить важко. Тому при укладенні контракту важливий комплексний підхід та консультація фахівців, які добре розуміються на різних аспектах ЗЕД. Щоб досягти максимальної економічної вигоди, імпортерам важливо розробити внутрішні алгоритми погодження умов міжнародних угод.

 

Юрист практики корпоративного права АО «Юскутум» Михайло Гурін для Minfin