вимкнути дудлвключити дудл

Держспецзв’язку спрощує роботу шпигунам? Internet ua. Михайло Пергаменщик

Опубліковано мовою оригіналу

В прошлом месяце Кабмин наконец-то распорядился передать от “Укртелекома” в госсобственность выделенную телекоммуникационную сеть специального назначения (ТССН). С 1 ноября 2014 года ее правопреемником станет Государственная служба специальной связи и защиты информации (ГСССЗИ).

Как мы уже писали, создание ТССН было одним из условий приватизации “Укртелекома”. 

Согласно распоряжению Кабинета Министров Украины от 12 октября 2010 года, сеть для госорганов должны были построить в течение двух лет, на что из госбюджета выделили 231,6 млн грн. Однако во времена Януковича техническое задание на построение ТССН подменили. После подмены ТЗ, во время руководства ДСС ЗЗИ Леонидом Нетудыхатой, государство за сотни миллионов гривен получило “облачную отмазку”  дельцов от власти и бывшего руководства “Укртелекома”.

Теперь до 1 ноября “Укртелекому” предстоит придумать, как передать на баланс государства “облако”, а Госспецсвязи – как перевести на облачные сервисы, в первую очередь, все силовые структуры страны. В дальнейшем с помощью ресурсов ТССН Госспецсвязи планируетреабилитировать Национальную систему конфиденциальной связи (НСКС), которая может обеспечивать связью Минобороны. Таким образом, в недалеком будущем пользователями “облаков” могут стать и украинские военные. Скорее всего, на этом цепочка не прервется, и в обязательном порядке “уйдут в облака” и все остальные госструктуры.

Михайло Пергаменщик, адвокат, старший юрист практики IT и меда права АО “Юскутум”:

На сьогоднішній день в Україні відсутнє спеціальне правове регулювання «хмарних» технологій. Так, поняття «хмарних» технологій зустрічається в «Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні», схваленої розпорядженням КМУ № 386-р від 15.05.2013 р. та постановою КМУ № 397 від 17 травня 2012 р., але там навіть не розкривається його зміст.

З юридичної точки зору, діяльність у сфері «хмарних» сервісів може бути пов’язана з використанням об’єктів права інтелектуальної власності (об’єктів авторського права, комерційної таємниці тощо), обігом персональних даних (в т.ч. з транскордонною передачею персональних даних), і навіть з діяльністю, що підлягає ліцензуванню: використання засобів криптографічного захисту інформації і надання повноцінних телекомунікаційних послуг.

Така конструкція, як «продаж», є характерною для речових відносин, де об’єктом продажу є матеріальна річ. Коли мова йде про «продаж технології», то під цим зазвичай розуміють відчуження прав на комплекс об’єктів інтелектуальної власності із наданням різних супутніх послуг на підставі відповідного договору.

Що стосується обліку об’єктів інтелектуальної власності, то це питання регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» та Порядком застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.

До речі, статтею 8 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено право суб’єкта персональних даних знати, хто є володільцем і розпорядником його персональних даних, а також фактичне місцезнаходження цих даних. Під поняттям «місцезнаходження» законодавець розуміє фактичну адресу зберігання носіїв інформації. Але ключовою характеристикою «хмарних» технологій є те, що всі процеси відбуваються «в хмарі», тобто зберігання і обробка даних відбувається одночасно в багатьох місцях, і дані можуть постійно мігрувати. В таких умовах сервіс-провайдеру буде важко повністю виконувати вимоги законодавства про захист персональних даних.

Остался один вопрос без ответа. Если через некоторое время секреты государства Украина по вине разработчиков или продажных исполнителей “уйдут” в руки врага (на которого уже работает мистер Сноуден) и произойдёт очередной “иловайскгейт”, кто своей головой ответит за “передовую технологию”?

По материалам Internet ua