вимкнути дудлвключити дудл

Чому держава продовжує втрачати кошти на нелегальному імпорті IT-продукції. Forbes. Дмитро Гадомський

І що робити з Інтернет-торгівлею, щоб зменшити масштаби економічних злочинів

За даними останнього дослідження аналітичної компанії IDC, втрати державного бюджету України від нелегального імпорту ноутбуків, планшетів, а також мобільних телефонів і смартфонів (основних категорій IТ-продукції) в першому півріччі склали близько $58 млн. І це лише втрати через ухилення від сплати ПДВ − вони не враховують пов’язані збитки, які несе держава при відшкодуванні недобросовісним імпортерам «неіснуючого» ПДВ. Сумарна митна вартість ввезених у країну товарів перерахованих категорій склала всього 45,5% від реального обсягу продажів.

Минулого року ситуація була ще драматичнішою: $233 млн втрат на ПДВ і тільки 40,8% − частка митної вартості від загального обсягу продажів. А якщо додати інші категорії IТ-продукції (друкувальна техніка, сервери, системи зберігання даних, монітори, джерела безперебійного живлення, мережеве обладнання тощо), взагалі вдається вийти на показник у $300 млн. В IDC зниження втрат бюджету за підсумками 1-2 кварталу 2014 року пояснюють фактичним скороченням обсягів постачання техніки в складних економічних умовах.

В обхід закону

«Ховаються від ПДВ (повністю або частково) на масових товарах там, де широкий модельний ряд, де важко відстежити реальну ціну моделі, − розповідає голова київського офісу IDC Володимир Поздняков. − Торік було відвантажено близько 1,5 млн ноутбуків, біля 9 млн телефонів/смартфонів, і модельний ряд всіх виробників у сумі − просто величезний».

Проблема сірого імпорту є більш характерною для товарів преміум-сегменту, в якому у виробників та імпортерів вища маржа. Наприклад, за словами керівника департаменту мобільних пристроїв представництва Samsung в Україні Віталія Кузнєцова, в категорії побутової техніки нелегальний імпорт практично відсутній.

Директор Всеукраїнського агентства авторських прав (ВААП) Юрій Гандзюк вважає цифри IDC навіть трохи заниженими. Він наводить у якості прикладу методику підрахунку компанії-конкурента − GfK Ukraine. В її звітах фігурують обсяги продажів за даними касових апаратів, проте, за словами Гандзюка, близько 25-30% техніки зараз реалізується через Інтернет-магазини. І таким чином значна частина продукції просто не враховується.

Гандзюк стверджує, що тільки кожен четвертий ноутбук в Україні продається легально. У сфері телефонів/смартфонів багато залежить від бренду. Наприклад, у випадку з Apple очевидно, що офіційні обсяги продажів складають одиниці відсотків. Найбільший гравець українського ринку мобільних пристроїв (смартфони, планшети тощо) − компанія Samsung − оцінює частку сірої продукції на рівні близько 20%.

В основному, сірий товар потрапляє в Україну двома шляхами. Найбільш очевидний варіант − звичайна контрабанда. В цьому випадку імпортер не фіксує ввезення продукції на територію країни і, відповідно, не платить ніяких податків. Товар продається за готівку без фіскального чека, або використовуються так звані «фіктивні парафії» для продажу за «безнал». Ще один варіант − заниження в кілька разів декларованої вартості товару на митниці, внаслідок чого імпортер платить менші митні збори.

Основні потоки контрабанди телефонів ідуть із США, де взагалі вартість гаджетів менша. Однак модулі Bluetooth/Wi-Fi зі складу американських моделей не можна сертифікувати за частотними характеристиками на території України. Зокрема, стандарт 802.11ас (гігабітний Wi-Fi) передбачає роботу в закритих частотах у нашій країні, Росії та низці інших регіонів світу.

У випадку з ігровими консолями справа не в частотах, а дисках із регіональним зонуванням. Щоб закуплені для Європи або країн СНД диски запускалися на американських Microsoft Xbox 360 або Sony PlayStation, приставки потрібно перепрошивати. Згідно з ліцензійними умовами, це порушення авторських прав і відразу дві статті КК − 176-та «Порушення авторського права і суміжних прав» і 361-та «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку».

Щоб завезти такі гаджети, в будь-якому випадку доводиться йти на обман: підробляти сертифікати або довіреності для отримання цих сертифікатів, сертифікувати одні пристрої, а під їх виглядом ввозити інші і т.д. Все це неможливо без корупції.

Конфлікт інтересів

З точки зору споживача, офіційна продукція завжди є надійнішою. Їй гарантовано локальну підтримку, наприклад, у мережі центрів сервісного обслуговування. Навпаки, за якість нелегально ввезеного товару офіційне представництво не несе ніякої відповідальності, і більше того, як правило, нести таку відповідальність відмовляються і безпосередні «продавці».

Сірий імпорт не люблять за те, що товар продається без гарантії, іноді страждає його якість, наприклад, refurbished-техніка, яка пройшла через канали дистриб’юторів більше одного разу (причини можуть бути різними). В іншому ж він мало відрізняється від «оригінального товару», хіба що падінням доходів офіційних імпортерів/дистриб’юторів. Для таких компаній наявність на ринку неофіційної продукції, крім недоотриманого прибутку від реалізації, призводить до значних проблем у прогнозуванні збуту, що тягне за собою нераціональний розподіл бюджетів.

Окрім того, чималих збитків подібна ситуація завдає і державі, для якої не сплачені податки викликають зниження надходжень до бюджету. В свою чергу це означає зниження здатності держави виконувати свої соціальні зобов’язання.

«Розвиток електронної торгівлі для оффлайн-рітейлерів − це як електромобілі для виробників палива, − визнає адвокат, партнер практики IT і медіа права АО «Юскутум» Дмитро Гадомський. − Нескінченно тримати покупців на форумі простими ринковими механізмами важко, тому в хід ідуть методи юридичні. Маючи генеральний договір із виробником і отримавши від нього ексклюзивне право на використання торгової марки і знижки при закупівлі товару, офіціали стикаються в Україні з конкуренцією з боку Інтернет-майданчиків».

Кузнецов стверджує, що наявність сірого товару якраз є характерною для невеликих роздрібних та Інтернет-магазинів. «У великих торговельних мережах дбають про свою репутацію і продаж нелегально завезеного товару не практикують», − підкреслює він. Щоправда, в різний час Держспоживінспекція пред’являла претензії до відомих гравців українського рітейлу: «Comfy», «Фокстрот. Техніка для дому», «Ельдорадо», «Епіцентр».

На думку Гадомського, офіціали намагаються використовувати механізм, який кілька років тому хотіла застосувати велика шведська компанія Husqvarna. А саме − заборонити інтернет-магазинам продавати товар на тій підставі, що при його ввезенні було порушено права інтелектуальної власності офіційного імпортера. У праві інтелектуальної власності існує таке поняття, як вичерпання прав − це момент, після якого об’єкт перестає бути «інтелектуальною власністю» і стає «матеріальною власністю», тобто товаром. Іншими словами, як тільки власник прав на торгову марку наніс її на свій товар і його продав − він вичерпав своє право інтелектуальної власності на цю торгову марку. І з цього моменту він не має права забороняти комусь використовувати і розпоряджатися цим товаром.

Однак існує дві різні концепції вичерпання прав: національна та міжнародна. У першому випадку вичерпання прав відбувається тільки в тій країні, в якій товар було вперше введено в торговельний обіг, у другому випадку − вичерпання відбувається на території всього світу незалежно від того, де товар вперше продали. Наприклад, у Росії працює якраз перший принцип, і офіційний імпортер має право заборонити кому завгодно продавати на території країни товар.

«Аналогічну стежку намагаються протоптати і в Україні, − вважає Гадомський. − Але українське законодавство пішло третім шляхом: у нашому законі про знаки для товарів та послуг взагалі не встановлено, який же принцип застосовується, національний чи міжнародний». Така неочевидність законодавця, з одного боку, не дає спокійно спати Інтернет-магазинам, але з іншого боку, й офіціалам зв’язує руки.

Актуальне рішення

На питання, чому взагалі існує сірий імпорт, директор компанії-дистриб’ютора «ASBIS Україна» Віктор Побережник відповідає просто: «Тому що учасники ринку намагаються оптимізувати повноту сплати податків». Нещодавно «ASBIS Україна» стала ексклюзивним імпортером Apple iPhone 5с/5s на території України, які до цього часу ввозилися в нашу країну неофіційно.

У Samsung констатують, що на даний момент можуть тільки ідентифікувати недобросовісних «продавців» і вказувати на них державним органам. «У роботу мають вступати компетентні органи, які уповноважені припиняти нелегальну діяльність компаній», − пояснює Кузнєцов.

Втім, вирішення проблеми лежить не тільки в площині батога. Найпростіше, що можна зробити просто зараз без великих реформ для боротьби з сірим імпортом, − це зобов’язати всі торговельні організації, в тому числі Інтернет-магазини, проводити продаж через фіскальний касовий апарат.

На державному рівні Побережник пропонує культивувати важливість сплати податків. «Держава повинна показувати, куди йдуть сплачені податки − що за них побудовано, скільки отримали вчителі, лікарі та інші працівники соціальної сфери. Крім того, потрібно проводити ефективні реформи, у тому числі митну й податкову», − переконаний підприємець.

За матеріалами Forbes