вимкнути дудлвключити дудл

Артем Афян: «2019 рік стане роком відповідей на дуже важливі питання для країни»

Артем-Афян-полуростРік, що минає 2018 рік запам’ятався масою випробувань для ділової сфери в Україні. Незважаючи на це, у великій кількості галузей намітилось, нехай і невелике, але зростання. Багато в чому це пов’язано з плавним реформуванням правової сфери, яка є фундаментом для всієї ділової активності країни. Про те, наскільки міцний цей фундамент і які виклики чекають українське правове поле в 2019 році, Maanimo дізнавався у Артема Афяна, адвоката, керуючого партнера юридичної компанії Juscutum.

- Артем, давайте, відразу з місця – в кар’єр: 3 головні правові норми або прецеденти 2018 року, які вплинули на ділову сферу? (законопроект, судове рішення, подія)

– Одним із основних актів, який вплинув на бізнес, є впровадження плану BEPS. Це дуже сильно змінить все структурування великого і середнього бізнесу найближчим часом. Також трохи схитрувати і одним пакетом назву дерегуляцію, яка по багатьох окремих точках досить сильно змінює бізнес-клімат в Україні. Ну і, звичайно ж, очолює мій особистий «хіт-парад» військовий стан, яке ввели тільки під кінець року. Але я думаю, що він в тому числі визначить і атмосферу ведення бізнесу в 2019 році.

- Ви спеціалізуєтесь на Legal Engineering. Що «вистрелило» в вашій сфері в цьому році? Боти не беруться до уваги

– Ви так різко відрізали ботів, ніж шалено звузили поле моєї відповіді. В такому випадку я можу сказати, що значна частина наших ботів перетворилася вже в платформи, тому ми все далі рухаємося до реалізації концепції комодитизації юридичних послуг, тобто, перетворення їх в товар. Ну і, напевно, особливу гордість викликає те, що нарешті в цьому році ми впровадили і продовжуємо розвивати внутрішню систему обліку. Це не зовнішні інновації, а внутрішні, але дуже сильні. У нас дуже багато планів на 2019 рік, але в принципі, автоматизація та систематизація процесів компанії – це те, чому ми приділяли основний час в цьому році.

- Наскільки швидко розвиваються ваші проекти PatentBot і SudoBot? Чи виявився готовий український ринок до таких новацій, чи багато хто воліє працювати по-старому?

– Якщо говорити про PatentBot і SudoBot, то, по-перше, вони не єдині, у нас вже є StaffBot і TradeBot, які теж вийшли на ринок. І взагалі, цей рік був досить «врожайним». Український ринок не зустрічає такі інновації з розпростертими обіймами. Але він виразно готовий до них. Напевно, найпоказовішим є проект PatentBot. Ми помісячно знімаємо статистику: 2-3% торгових марок в нашій країні реєструються через нього. На мій погляд, це можна вважати визнанням.

- Який бюджет такого технологічного рішення, як правовий бот? Скільки часу йде від ідеї до запуску? Які терміни окупності в українських реаліях?

– По фінансовим проектам питання надзвичайно складне. Тому що, по-перше, він складається з юридичної та технічної експертиз. І якщо технічну ми можемо оцінити, тому що ми залучаємо аутсорс (хоча вже є і інхаус-програмісти), то в юридичній ми користуємося внутрішньої експертизою, яка часто напрацьовувалась роками, і, гадаю, якщо спробувати її відтворити, то бюджети будуть просто божевільними. Тому ми вирішуємо тільки ті проблеми, в яких орієнтуємося.

Що стосується термінів підготовки, то тут нам рідко коли вдавалося вкластися в менш ніж півроку від моменту задуму до запуску. Причому, крім розробки продукту безпосередньо, є величезна кількість того, що треба розробити: це і айдентіка, і вибір сайту, ролики, промо, інше.

Що стосується окупності, то тут одна з найбільших проблем усіх LegalTech-проектів – це вибір бізнес-моделі. Тому що дуже часто юристи придумують відмінну ідею, навіть дуже непогано її реалізовують, але зовсім забувають про те, як її монетизувати. І вибирають або невірну модель, або взагалі не вибирають, і це губить проект. Ми, як мені здається, постаралися намацати дуже адекватні моделі, і тому SudoBot вже окупився. Протягом року ми вийшли в нуль.

Тут є ще одна хитрість. Ці проекти зазвичай не окупаються протягом двох років, тому що кожна людина продовжує їх розвивати. І ось тут, якщо говорити про стартові інвестиції, можна їх окупити за рік. Але, загалом, сам проект 1,5-2 роки вимагає дуже системної, чіткої та якісної роботи, щоб перетворитися в самодостатній бізнес.

imgonline-com-ua-Compressed-QPoOFamXMpn

- Вас вважають одним з перших юристів, який почав працювати з криптовалютою. 2018 рік став роком дуже серйозного падіння для цієї індустрії. Що, на вашу думку, буде з цією сферою в подальшому? Оплату за послуги фірми продовжуєте в біткоінах приймати?

– Я можу собі уявити світ без біткоінів, але, напевно, сучасну економіку без криптовалюти – вже ні. Ціна насправді не так важлива. Вона тільки вбиває можливість спекулятивних операцій. Зараз, безумовно, спостерігається спад на ринку, але ми не тільки продовжуємо приймати оплату в криптовалюті, ми запустили таку інфраструктурну юридичну платформу AILO.ai, яка повинна закрити всі юридичні питання в криптосфері.

Тому думаю, що зараз якраз дуже цікавий час, коли ринок перебудовується, адаптується. У 2019, вважаю, що в другому кварталі, ми побачимо розвиток вже безпосередньо інфраструктурних проектів. Адже 2017-й – початок 2018 року – це був розквіт не проектів на блокчейні, а бум ICO, значна частина з яких виявилася булькою. Тому я вірю в майбутнє. Я не вірю в спекулятивне майбутнє, в те, що ми повернемося до колишніх цін, але, на мій погляд, криптовалюта стане сектором економіки десь поруч з фінтехом.

- Назвіть три законопроекти, яких український фінтех-сектор потребує прямо зараз.

– Для фінтеха, на мою думку, потрібні такі речі: по-перше, визначення цифрових активів. Це дозволить зблизити всю цю сферу блокчейн, токенізацію активів і безпосередньо фінтех. Потім я б хотів побачити лібералізацію законодавства з платіжних систем, спрощення ліцензійних вимог і правил. Ну і подальшу валютну лібералізацію, оскільки фінтех складно розвиватися, будучи замкнутим тільки в одній країні. А також є у нас вже прийняті закони про довірчих цифрових послугах. Але ось там я дуже чекаю вже правозастосовчої практики та роз’яснень. Закони є, потрібно просто активно працювати над їх впровадженням в бізнес-практику.

imgonline-com-ua-Compressed-8IcyEZvD60UV

- Як ви ставитеся до ідеї СПЛІТ-а і створення мегарегулятора в Україні? Чи варто небанківським фінансовим організаціям боятися банківського контролю?

– Що стосується мегарегулятора, то ця ідея не нова і не чисто українська. Тут, я думаю, варто бояться не самого створення регуляції, а того, що вона буде раптовою. Тому дуже часто раджу своїм клієнтам не бути осторонь від цих процесів, займати активну позицію, тому що, на відміну від тієї ж Європи, у нас набагато легше достукатися до регуляторів.

В принципі, в світі ми бачимо те, що немає ніякого руху по лібералізації. Навпаки, дуже сильно йде посилення регуляції, перекладання необхідності дотримання правил з держави на приватний бізнес.

- Ваше ставлення до законопроекту про податок на виведений капітал? Які шанси у документа і чому він викликає так багато суперечок?

– Мушу зізнатися, щодо виведеного капіталу я заангажований. Я є великим прихильником цього податку, тому що одна з причин такого депресивного стану української економіки – це наша досить складна і невиправдано заплутана система оподаткування. Мені здається, що податок на виведений капітал нехай і не відразу, але дозволить бізнесу зняти напруженість у фіскальній сфері, що в кінцевому підсумку призведе до збільшення надходжень до бюджету.

- Чи варто чекати скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення в найближчі роки? Як повинен бути виписаний закон про продаж землі, щоб врахувати інтереси і фермерів, і бізнесменів, і держави?

– Що стосується скасування мораторію на продаж землі, то, вважаю, його потрібно не тільки чекати і сподіватися, а варто активно сприяти, тому що сам по собі подібний правовий механізм – нонсенс. В даному випадку говорю як юрист – сам принцип мораторію і ті аргументи, з яким його впроваджують, є абсолютно дикими з точки зору базових прав людини. Перетворення нерухомості в тягар, якесь кріпацтво, навпаки, коли земля закріплюється за людиною – це досконалий анахронізм. Більш того, я згоден з цим твердженням, що ринок землі вже існує. Просто він «чорний», побудований на обхідних схемах, і тому створення відкритого ринку землі, я вважаю, нічого крім блага принести не зможе. Все погане з цим ринком вже сталося.

Artem-Afyan-1

- Які ваші очікування від 2019 року: чи буде це рік якісного ривка для ділової сфери і країни в цілому?

– Я б хотів сказати, що 2019 рік буде роком якісного ривка, але він швидше стане роком відповідей на дуже важливі питання. Я не очікую прориву в економіці, якихось супер-позитивних змін, але ситуація з тим же воєнним станом, з податковою сферою, з виборами повинна нарешті прояснитися, показати, в який бік рухається Україна. І це може бути навіть важливіше в поточній перспективі, ніж конкретні відсотки зростання ВВП. Думаю, саме ці важливі відповіді дозволять розраховувати на якісний ривок і зростання в 2020-2021 роках.

Maanimo