вимкнути дудлвключити дудл

Змінне поле. Український юрист. Андрій Фомічов

Останні зміни у податковому законодавстві покликані зробити процес адміністрування ПДВ більш прозорим, проте розраховувати на швидкий результат не варто

Податкове законодавство зазнає багатьох змін, адже практика застосування висуває нові вимоги до розуміння різних аспектів оподаткування в Україні.

У липні цього року законодавці внесли чергові зміни, прийнявши Закон України «Про внесення змін до Подат-кового кодексу України щодо удосконалення адміністру-вання податку на додану вартість».

Тож «УЮ» поцікавився в експертів, наскільки ефек-тивним є процес удосконалення чинного законодавства в адмініструванні ПДВ.

1.    Доцільність прийнятих змін до ПК України: позитив­ ні та негативні наслідки для платників податків. 

2.    Чи спростилося регулювання податкового кредиту на додану вартість для бізнесу?

3.    Чи варто очікувати від змін до ПК України збільшен­ ня надходжень до державного бюджету? 

Виправити помилки

Андрій ФОМІЧОВ, адвокат, керівник практики податкового права АО «Юскутум»

Ці зміни мають за мету прибрати більшість негатив-них наслідків запровадження електронної системи адміні-стрування ПДВ. До таких по-зитивних ініціатив належать:

—  «обнуління» на початок третього робочого дня після набуття чинності законом формули, що визначає реєстра-ційну суму, в межах якої платник має право зареєструва-ти податкові накладні та/або розрахунки коригування до ЄРПН. Така процедура дасть змогу виправити помилки, здійснені під час дії тестового режиму адміністрування ПДВ, та збільшить можливість реєстрації нових податкових накладних;

—  покупці можуть відображати податковий кредит на підставі копій податкових накладних, отриманих з ЄРПН;

—  платники податку, які постачають товари/послуги безперервно або ритмічно, матимуть право складати один раз на місяць одну зведену податкову накладну кожному покупцю -платнику ПДВ;
—  скасовуються неактуальні реквізити податкової накладної;

—  збільшується термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН, складених з 1 липня по 30 вересня 2015 року, до 31 календарного дня;

—  не застосовуються штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року;

—  платники податків зможуть отримувати від ДФС витяги про рух коштів на їхніх електронних рахунках та сумах ПДВ, перерахованих до бюджету.

Однак є і невирішені питання:

—  є велика вірогідність перевірки від’ємного значення, яке сформовано за допомогою «нечистого податкового кредиту», тобто, кредиту, наданого компаніями з озна-ками фіктивності;

—  трапляються випадки, коли система видає неправильну дату реєстрації податкової накладної або надає неточну інформацію щодо статусу платника податків (наприклад, відсутність статусу платника ПДВ).

Зміни вирішують деякі технічні моменти у СЕА ПДВ (наприклад, створено можливість відображення податкового кредиту на підставі копій податкових накладних, внаслідок чого платник більше не має залежності від несправності системи звітування чи невідповідності цих систем відповідних контрагентів між собою). Однак не вирішують основні завдання — полегшення адміністрування податків (відчуваються, навпаки, ускладнення), боротьба з махінаціями з ПДВ (СЕА ПДВ не перекрила всі можливі махінації), вчасне та повне відшкодування ПДВ (вирішення питання не зрушило з мертвої точки).

З одного боку, «обнуління» реєстраційного ліміту дасть змогу платникам вчасно та достовірно реєструвати податкові накладні; СЕА ПДВ в цілому передбачає резервування певної кількості грошових коштів на рахунках Держказначейства, можливість збільшення надходжень до державного бюджету після введення системи електронного адміністрування ПДВ в повну дію є доволі високою. Однак, з іншого боку, всі вище перелічені проблеми з цією системою можуть вбити частину бізнесу, а бюджет, у свою чергу, недоотримає значну кількість коштів.

Очікувані зміни

Антон КАГАНЕЦЬ, старший юрист ЮК Prove Group

Зміни до Податкового ко-дексу України були одними із найбільш очікуваних останнім часом. Особливо враховуючи, що система електронного адміністрування ПДВ запрацювала на повну силу ще 1 липня 2015 року, а зміни, які виправляють низку критичних помилок, набули чинності лише 29 липня. Зокрема, виправлено такі помилки, як «обнуління» показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування ЄРПН, урегульовано питання акумулювання коштів на спеціальних рахунках сільськогосподарських підприємств.

Також встановлено, що не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН (до 180 днів), складених до 1 жовтня 2015 року. Проте паралельно з цим не зупинена інша норма, яка передбачає 50-відсотковий штраф від суми ПДВ за відсутність реєст­ рації податкових накладних в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складення, якщо це сталося з вини платника податків.

Тепер платникам доцільно переходити у своїй діяльності на постійні і ритмічні поставки товарів та послуг (два і більше разів на місяць з одним контрагентом), оскільки це надає можливість виписувати в останній день місяця одну зведену податкову накладну кожному покуп-цю — платнику ПДВ на всю суму поставок за місяць. Тим самим продавець зможе перенести дату виникнення податкових зобов’язань на останній день місяця.

Проте внесеними змінами не виправлено всіх помилок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зокрема заблокована можливість роботи платників податків, у яких є недоїмка, не унеможливлене ручне втру-чання в систему, непрозорий розрахунок так званого овер-драфта, вимивання обігових коштів, надана можливість недобросовісним платникам надавати податковий кредит контрагентам за безтоварними операціями та низка інших.
 
Запропоновані зміни поліпшують адміністрування ПДВ порівняно з тією системою електронного адміністрування, яка запрацювала спочатку, але навряд чи це одразу змінить обсяг надходжень до бюджету, оскільки наразі найближчим часом ще залишається можливість сформувати безтоварний чи фіктивний податковий кредит.

Спецрежим з ПДВ

Микола ЯКИМЕНКО, старший юрист ПГ «Побережнюк і Партнери»

Законом, зокрема, удосконалено функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість для її ефективного запро-вадження з 1 липня 2015 року.
Водночас у початковому законопроекті містилися положення щодо:

—  виключення з Податкового кодексу України норм пункту 197.21 стосовно звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту зерна та технічних культур;
—  заміни у підпункті 4 пункту 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України 2018 року на 2019 рік втрати чинності статтею 209 ПК України стосовно спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства;

—  заміни у пункті 152 підрозділу 2 розділу ХХ «Пере-хідні положення» Податкового кодексу України 2017 року на 2015 рік існування особливостей справляння податку на додану вартість, а саме: звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту зерна та технічних культур.

Під час розгляду законопроекту з голосу до документа було внесено низку правок. Як убачається із стенограми засідання Верховної Ради України від 16 липня 2015 року, з тексту закону вилучені всі статті, які стосувалися ска-сування спеціального режиму оподаткування, податку на додану вартість і діяльності сільгоспвиробників.

Таким чином, у Податковому кодексі України залишено без змін норму щодо звільнення від оподаткуван-ня ПДВ операцій з експорту зерна та технічних культур до 31 грудня 2017 року та збережено спеціальний режим оподаткування ПДВ для аграріїв до 1 січня 2018 року.

Залишення норм у податковому законодавстві щодо «спецрежиму з ПДВ» для сільгоспвиробників, за твердженням самих аграріїв, має стабілізуючий вплив на розвиток вітчизняного АПК. Водночас необхідно розуміти, що це лише відтермінування скасування спецрежиму з ПДВ у тому вигляді, який є нині, оскільки по закінченні визначених строків такий все ж таки для сільгоспвироб-ників буде скасований.

Тому з огляду на перспективу потрібно вже розпочинати роботу в законодавчому полі для того, щоб у разі скасування спецрежиму справляння ПДВ для аграріїв були розроблені механізми та інші дієві інструменти до-помоги сільському господарству на державному рівні.

ПДФ-версія статті