вимкнути дудлвключити дудл

Український шлях ІКТ. Коментар Юрія Котлярова

pr_tel_newЗапровадження 4G в Україні. Законодавчі передумови

За даними GSMА Intelligence, на кінець другого кварталу 2016 р. мобільні мережі 4G LTE були розгорнуті у 166 країнах світу. На жаль, Україна не входить до цього списку. Однак плани щодо запровадження 4G в Україні є.

Так, урядом затверджено План заходів щодо запровадження системи мобільного зв’язку 4-го покоління. Згідно з планом, ліцензії на використання технології 4G LTE можуть з’явитися вже у грудні 2017 р.

Які ж основні проблеми запровадження 4G в Україні? Найголовнішою проблемою є визначення частотного ресурсу. Частоти, які використовуються для LTE, в Україні вже присвоєні іншим технологіям та видам радіозв’язку. У таблиці 1 наведені приклади присвоєння таких частот.

Табл.1

Безымянный

Отже, необхідно «вивільнити» радіочастотний ресурс під 4G. Як це зробити? Основними підходами щодо вивільнення ресурсу є введення принципу «технологічної нейтральності» та здійснення рефармінгу. Ці підходи застосовувалися в багатьох країнах світу.

Так, принцип «технологічної нейтральності» сформульовано, зокрема, в законодавстві ЕС. Відповідно до цього принципу, радіочастотні ліцензії за деяким виключенням не повинні бути прив’язані до певної технології. Наприклад, оператор, маючи ліцензію в частотах 1800 МГц, може застосовувати як технологію GSM, так і технологію LTE, якщо це не призводить до неприпустимих радіозавад.

В Україні наразі діє протилежний принцип – «технологічна прив’язаність». Як в плані використання ресурсу, так і в кожній ліцензії зазначається певна технологія, яка може використовуватися у призначених частотах.

Таким чином, якщо в Україні ввести принцип «технологічної нейтральності», то вивільнення ресурсу здійснюватиметься без його перерозподілу. Оператор вирішуватиме, які наявні у нього частоти застосовувати під LTE, а які під GSM. Для введення принципу «технологічної нейтральності», на нашу думку, достатньо було б змінити план радіочастотного ресурсу та ліцензії операторів.

При цьому реалізація такого «простого» варіанту може призвести до отримання певними операторами несправедливих конкурентних переваг. Наприклад, оскільки Київстар має більше спектру в діапазонах 900 МГц і 1800 МГц, то через технологічну нейтральність він отримає переваги перед Водафоном та, особливо, Лайфселом у розгортанні LTE мережі. Крім того, спектр у цих діапазонах є фрагментованим, що не дасть змогу операторам ефективно використовувати всі наявні в них частоти для надання 4G послуг.

Отже, до введення принципу «технологічної нейтральності» необхідно все ж таки зробити перерозподіл частот, він же – рефармінг. Під рефармінгом розуміється засіб управління присвоєного радіочастотного ресурсу для забезпечення більш ефективного його використання або гармонізації з міжнародними стандартами.

Внаслідок рефармінгу змінюються основні умови використання вже виділеного радіочастотного ресурсу. Такі зміни можуть відбуватися на різних рівнях використання ресурсу (наприклад, на рівні радіослужб, видів радіозв’язку або радіотехнологій).

Схема 1.

апа

Як правило, внаслідок рефармінгу відбувається вилучення та новий розподіл радіочастотного ресурсу зі зміненими умовами його використання. Новий розподіл може бути здійснено як попереднім, так і новим користувачам. Хоча рефармінг асоціюється з «примусовим» вилученням ресурсу, втім можливий і його «добровільний» варіант.

Взагалі, в Україні добровільний рефармінг у діапазонах 900 МГц та 1800 МГц (тобто перерозподіл частот між Київстар, Водафон та Лайфсел) є можливим в межах чинного Закону України «Про радіочастотний ресурс». Головне, щоб на це була згода операторів, а також політична воля Уряду, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та НКРЗІ.

Щодо примусового рефармінгу, то чинним законом не передбачено необхідних повноважень НКРЗІ. Отже, необхідно вносити зміни до Закону України «Про радіочастотний ресурс».

Можна очікувати, що вивільнення необхідного ресурсу для запровадження 4G в Україні спочатку відбудеться шляхом добровільного рефармінгу – перерозподіл частот у діапазонах 900 МГц та 1800 МГц, можливе проведення тендеру на додатковий ресурс та застосування «технологічної нейтральності» до нових ліцензій. Це може відбуватися як зі змінами до закону, так і без них.

При цьому, оскільки попит на додатковий ресурс для 4G зростатиме, то у більш довгостроковій перспективі можна очікувати примусовий рефармінг. А для цього, однозначно, необхідно встановлювати на рівні законів відповідні інструменти: фінансові (наприклад, підвищена плата за ресурс при застосуванні спектрально неефективних технологій) та адміністративні (відмова у продовжені ліцензій, вилучення ресурсу).

Отже, законодавчі проблеми для запровадження 4G в Україні є далеко нетривіальними. Це стосується не тільки мобільного зв’язку, а всієї галузі. Ми вважаємо, що причиною цьому є «аналогове законодавство» та відсутність політичної волі на рівні парламенту переосмислити роль телекомунікаційної галузі в розвитку країни. Однак сподіваємося, що найближчим часом «цифрова економіка» та «ШПДизація всієї країни» все ж таки стануть основними лозунгами всіх рівнів державної влади.

ЮрГазета