вимкнути дудлвключити дудл

«Список 301»: перекличка 2017. Олександр Шуляр

Полурост джипег

Україні погрожували санкціями й розслідуванням у 2013, давали попуск у 2014, авансом і за чесне слово підвищили статус у 2015 та залишили все без змін у 2016.

Ідеться про публікацію урядом США щорічного звіту щодо «списку 301» – знакову подію у сфері інтелектуальної власності для багатьох країн.

Звіт грає роль своєрідного маркера стану справ із захистом копірайту. Разом з тим статус країни за результатами звіту може мати й деякі юридичні наслідки. Наприклад, санкції у вигляді обмеження доступу на ринок США.

Оскільки звіт 2017 року ще не опубліковано, варто звернути увагу на інший момент. Усі ми любимо авторитетні думки, оцінки та прогнози. Винятком не є й люди в уряді США. Перед публікацією звіту кожен охочий може залишити свій коментар на офіційному сайті уряду. З усіх думок виділяють регулярні, як і сам звіт рекомендації Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (IPPA). IPPA, незважаючи на всеосяжну назву, захищає інтереси цілком конкретної групи осіб, а саме – американських правовласників. На відміну від «звіту 301», їх рекомендації вже доступні публіці. У тому, що ж нам приготували правовласники, розберімося нижче.

Цього разу IPPA радить Торговому представництву США залишити Україну в поточному статусі – Priority Watch List. Ураховуючи ситуацію на момент присвоєння Україні такого статусу, виглядає це як жест доброї волі. Тоді IPPA радили залишити Україну в більш ризиковій категорії Priority Foreign Countries і застосувати весь передбачений комплекс заходів і санкцій. Нагадаємо, що за рік до цього санкції було відкладено через політичну обстановку в країні.

Головна теза від правовласників – законодавчі реформи у сфері захисту інтелектуальної власності, зокрема авторського права, не зрушили з місця. А того, що було зроблено, – дуже мало й майже не рахується. Із жалем згадано про провал розгляду в українському парламенті законопроекту № 3081-д. І про ідею створення єдиної державної «супер-ОКУ».

Традиційно Україну знову охрестили притулком для найбільших порушників копірайту, представивши відповідну статистику й указавши на сприятливі для цього вади в законодавстві. Це і відсутність законодавчо прописаної процедури досудового блокування контенту, і безкарність провайдерів, що розміщують піратські ресурси. У середовищі правовласників уважають, що захист, яким наділені українські провайдери відповідно до законів України «Про телекомунікації» й «Про електронну комерцію», невиправдано вищий від гарантій, закріплених у Європі й США. А тема підвищення юридичної відповідальності, штрафів і кримінального переслідування порушників авторського права чітко простежується протягом усіх рекомендацій. Не оминули й того, що незабаром в українських судах представляти інтереси сторін зможуть тільки адвокати, що, на думку IPPA, завдасть трудності для правовласників, які не зможуть брати участі в судових процесах.

Серед відзначених піратів є й знайомі нам персонажі: extratorrent.cc (extratorrent.com), ex.ua і зв’язка ринків «Петрівка» й «7 км». Згадуючи першого, ось уже вдруге поспіль у дужках указують, що сайт розміщено не в Україні. Припинення роботи ex.ua тут згадують лише побіжно. Навіть незважаючи на те, що в попередніх звітах писали, що на нього припадає половина завантажень і звантажень в Україні. За цим ідеться, що ресурс міг просто змінити свою подобу й запуститися у вигляді новоствореного fex.net. Зарахування fex.net до піратів добре ілюструє те, що з роботою самого ресурсу автори рекомендацій ознайомитися не спромоглися. Відомо, що новий сервіс передбачає лише тимчасове, неструктуроване зберігання файлів, які не перебувають у загальному доступі й можуть бути відкриті лише за наявності особливого ключа. Адміністрація самого ресурсу запевняє, що схема його роботи повністю відповідає вимогам Директиви 2000/31/ЄС «Про електронну комерцію», а реагування на обґрунтовані скарги правовласників відбувається в найкращих традиціях DMCA. І це незважаючи на те, що українське законодавство поки не висуває вищезгаданих вимог до таких ресурсів.

«Петрівка» і «7 км» уже стали класикою рекомендацій. Також указується, що, незважаючи на закриття в результаті кримінальних розслідувань піратських ресурсів, частина з них зразу ж відновлювала свою роботу. Це доволі цікавий факт, що скоріше показує ефективність блокувань як методу, ніж ефективність роботи правоохоронних органів.

Про успіхи України в цій царині скромно промовчали. Не згадано також про те, що віднедавна з боку України стали надходити хай і невеликі, але все ж хоч якісь відрахування за використання авторських прав. Це позитивне зрушення порівняно з тим, що раніше правовласники отримували нуль таких зібраних коштів. Ні слова також не було сказано про позитивну роботу над законопроектом № 5699, покликаним забезпечити механізм для боротьби з патентним тролінгом у сфері промислових зразків. Така ж ситуація з угодою між Державною службою інтелектуальної власності та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ). Згідно із цим документом, національне відомство України удостоїли статусу Міжнародного пошукового органу. Такий статус надано лише 20-м найкращим патентним відомствам світу. Серйозний жест, хоч і сама служба на цей час перебуває в стані ліквідації.

Така позиція, що випускає з уваги багато значущих деталей, залишає дещо неприємний осад. Начебто й претензій щодо деяких питань уже немає, і поточний статус країни (Priority Watch List) знизити не просять, але все одно щось не так. І ось, у кінці, здавалося б, нейтральних рекомендацій укотре знову піднімається питання про те, що Україну слід позбавити преференцій у СОТ. Захист прав інтелектуальної власності – справа благородна. Головне, щоб у спробі догодити правовласникам наша країна не потрапила в знамениту ситуацію з осликом, що марно намагається наздогнати морквинку, що миготить перед очима на прив’язі. А поки сподіваймося на тверезу оцінку ситуації від Офісу торгового представника США й чекаймо публікації «списку 301» за 2017 рік.

Новое Время