вимкнути дудлвключити дудл

Податкова лібералізація на порядку денному. Юридична газета. Андрій Фомічов

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №3357 про внесення змін до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації.

Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроекту є побудова в Україні ліберальної сучасної податкової системи, яка передбачатиме:

– Створення унікальних фіскальних умов для розвитку бізнесу та відновлення економіки країни;
– Вирішення найбільш болючих проблем у сфері оподаткування – рівень податкового навантаження на фонд оплати праці не більше ніж 30%;
– Оздоровлення інвестиційного клімату – зниження ставок прямих податків, перехід до оподаткування розподіленого прибутку;
– Виведення економіки з тіні – встановлення обґрунтованих ставок податків і спрощення адміністрування для стимулювання легалізації бізнесу;
– Стабільність та передбачува- ність податкового законодавства – введення мораторію на 3 роки щодо змін базових елементів податків і зборів.

На думку ініціаторів законопроекту, прийняття документу забезпечить:
•  зменшення фіскального навантаження на бізнес,

•створення сприятливих умов для залучення інвестицій,
•оновлення основних фондів підприємств,

•ліквідацію поширених схем ухилення від оподаткування,

•виведення значної частини економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих  бюджетів.

Андрій  Фомічов, адвокат, керівник практики податкового права АО «Юскутум»

Після ознайомлення з положеннями податкової лібералізації від Голови профільного комітету ВРУ приходиш до висновку, що це найреволюційніше, що було після прийняття Податкового кодексу України в 2010 р. І тішить те, що абсолютна більшість пропозицій відповідає логіці здорового глузду.
 
Міністерство фінансів України займає відповідальне місце в податковій системі: стає керівним органом у бюджетно-фіскальній політиці, адміністратором податкових баз, останньою (другою) інстанцією в адміністративному оскарженні рішень фіскалів. Податковий контроль підіймається на рівень вище та забирається у інспекцій, які починають виконувати виключно сервісні функції (прийом та обробка документації). Податкова міліція остаточно ліквідовується, але створюється окрема структура у складі Мінфіну – Служба фінансових розслідувань. Прогресивним є запровадження інституту податкових консультантів як незалежної професійної діяльності на кшталт, адвоката, аудитора тощо, але у сфері надання платнику податкових консультацій.

Відчутним є зниження ставок практично всіх основних податків. Між тим для платників приємним буде не просто зниження ставки податку на прибуток з 18% до 15%, а  й  те,  що  оподатковується розподілений прибуток й прирівняні платежі та суми до  нього. Зниження ставки ПДВ до мінімально можливої, за законодавством ЄС, згідно з Директивою Ради 2006/112/ЄС про спільну систему ПДВ – до 15%, проблемну систему електронного адміністрування не  скасовують, проте її будуть доопрацьовувати. Ефективність такого доопрацювання можна буде побачити лише на практиці.

Ставка податку на доходи громадян теж знижується до 10% (практично вдвічі). Однак дуже цікавою є пропозиція запровадити нову систему оподаткування доходів від здійснення діяльності (в т.ч. підприємницької) на загальній системі оподаткування, яка має 3 категорії та яку можна зобразити у такий таблиці.

Вводиться єдина ставка ЄСВ (єдиний соціальній внесок) у розмірі 20%, до того ж пропонується скасувати  ЄСВ,  що  утримується з заробітної плати працівників. Самозайняті особи (наприклад, фізичні особи-підприємці) можуть самостійно для себе визначати ставку такого внеску.

У спрощеній системі оподаткування реформують 3 групу, де поступово з 2016 р. до 2018 р. відбудеться збільшення ставок єдиного податку з 2% до 5% при сплаті ПДВ та з 4% до 10% без сплати ПДВ з одночасним зменшенням доходу приблизно до 5 млн  грн. Щоб запобігти використання фізичних осіб-підприємців при оптимізації оподаткування, за- бороняється одній особі одночас- но працювати на підприємстві та вести з цим підприємством госпо- дарську діяльність.

Таким чином, ми бачимо бажання запровадження «нових правил гри», які впевнено можна охарактеризувати позитивними. Перспективи такого запровадження залежать, на жаль, від політичної волі. І головне, під час законодавчого процесу треба не втратити такі тенденції до покращення та не отримати в результаті кінцевого голосування нікчемні й пусті норми, що часто відбувається  на практиці.

Елементи податку

ПДФО

Категорія

Індивідуальна діяльність

Підприємницька пом’якшена

Підприємницька загальна

Реєстрація

Заява до місцевих рад

Потрібно

Потрібно

Наймані особи

Відсутні

Без обмежень

Без обмежень

Обсяг доходу

До 250 МЗП

До 4000 МЗП

Понад 4000 МЗП

База оподаткування

Прибуток

Прибуток

Ставка

10% від МЗП

10% від прибутку

10% від прибутку

Облік доходу

Не ведеться

Книга обліку доходів/витрат

Книга обліку доходів/витрат

Облік витрат

Не ведеться

Документи в довільній формі

Документи за бухобліком

Строки сплати

Аванс

Аванс щокварталу

Аванс щокварталу

Види діяльності

Роздрібна торгівля, побутові послуги, ремонт, прибирання тощо

Виключення:

Азартні ігри, обмін валют, підакцизні товари, дорогоцінні метали, фінпосередництво тощо

Всі

РРО

 

Так (після 1 млн грн)

Так

Віта Форсюк, керівник податкової практики ЮК Jurimex

26.10.2015 р. був поданий і зареєстрований у Верховній Раді України Проект Закону №3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» (далі – Законопроект
№3357), що репрезентував бачення Комітету Верховної Ради податкової реформи.

В цілому Законопроект №3357 справляє досить позитивне враження, як спроба відшукати баланс між приватними інтересами (у вигляді зменшення податкового тиску на платників податків, реформації ідеології податкових органів, забезпечення механізму розвитку нових електронних сервісів у сфері адміністрування) та публічними (шляхом обмеження податкових преференцій для сільськогосподарських підприємств, встановлення більш жорстких правил для платників єдиного податку, значне підвищення ставок екологічного податку та відмова від скасування системи електронного адміністрування податку).
Зокрема, у Законопроекті №3357 пропонується чергова реформа Держаної фіскальної служби, що врешті має перетворити її з органу, який може формувати фіскальну політику (наприклад, завдяки праву самостійної розробки підзаконних нормативно-правових актів), на власне сервісну службу, яка надає публічні послуги  у сфері адміністрування податків та забезпечує виключно реалізацію державної фіскальної  політики. У цьому контексті досить розумним вбачається рішення про на- ділення виключно Міністерства фінансів України правом розробки підзаконної бази та надання йому повноважень останньої ланки адміністративного оскарження. Теоретично, такий підхід має нівелювати негативну практику «творчих актів» від ДФС, у яких контролюючі органи нерідко дозволяли собі виходити за рамки закону при його тлумаченні, та абсолютної неефективності для платників податків процедури адміністративного оскарження.

Позитивною новелою є також законодавче врегулювання статусу електронного кабінету платника податків – онлайн сервісу, що забезпечить доступ платників податків до управління особовим рахунком (облік платежів, авансів, переплат, заліки, податковий борг). Такий сервіс не лише достатньо спростить для платників податків сплату своїх зобов’язань, але й забезпечить можливість доступу до особової інформації з баз даних ДФС, що допоможе  платнику  податків  захистити своє право на відображення достовірної інформації щодо себе. Дуже прогресивним є запропонований проектом механізм адміністрування податку на прибуток через визначення об’єкту оподаткування у вигляді розподіленого прибутку та прирівняних до нього платежів. Це може стати для юридичних осіб привабливою альтернативою системі єдиного податку та певним чином вирішити проблему з виведенням інвестицій за кордон. Водночас, законопроект №3357  не позбавлений недоліків, зокрема, вносячи технічні зміни до ст. 128-1 Податкового кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення правил вивезення палива з акцизного складу, він не виправляє законодавчу помилку щодо відсутності визначення законодавцем суб’єкта правопорушення. Але найбільше викликає подив ініціатива стосовно встановлення розподілу сплачуваного ПДФО між місцевими бюджетами за місцем проживання та за місцем роботи платника податку, оскільки виконання такої вимоги для більшості податкових агентів передбачає залучення значного обсягу технічних  та адміністративних ресурсів.

За матеріалами Юридичної газети. ПДФ-версія статті тут