вимкнути дудлвключити дудл

«Почали співпрацювати з ФФзК, бо це надзвичайно прогресивна організація» – Артем Афян. Федерация футзала Киева

Сьогодні нашим співрозмовником став адвокат, керуючий партнер АО «Юскутум» Артем Афян,
який розповів про особливості спортивного права в Україні.

 - Чим вас привабило спортивне право? Як ви оцінюєте сучасний стан правового регулювання відносин у сфері спорту в Україні?  

- Привабливість спортивного права як раз у тому й полягає, що воно майже не врегульоване. Мені завжди цікаво бути піонером. Цікаво не просто грати за усталеними правилами, а брати участь в їх встановленні. У всьому світі у спортивній сфері обертаються значні кошти. І, як правило, спорт наздоганяє інші індустрії. Те ж саме чекає й Україну: несформоване спортивне право за якихось кілька років стане потужною галуззю. Тому ми бажаємо бути тут в авангарді.

 – Які ви бачите напрямки удосконалення вітчизняного спортивного законодавства? 

- Вітчизняне спортивне законодавство практично відсутнє. Проблеми є не тільки в самому законодавстві, а і в тому, що майже відсутня судова практика, є нестача роз’яснень. Варто зазначити, що не всі права можна врегулювати на рівні законів.

 - Чи потрібно удосконалювати законодавче регулювання окремих видів спорту або варто вирішувати лише загальні правові проблеми, на кшталт боротьби з допінгом і т.п.?

 – Звісно, Україні сьогодні бракує загального законодавчого базису. Наприклад, не зрозуміло, яким чином мають регулюватися відносини між спортсменом та федерацією, як комбінувати трудові відносини з цивільно-правовими, яке оподаткування має застосовуватись. Це цілком загальні проблеми. А ще є спеціальні, які також потрібно вирішувати. Але тут потрібно надати варіативності, тому що коли ми говоримо, наприклад, про проблему допінгу, вона одним чином стоїть у футболі чи олімпійських видах спорту, і зовсім іншим – у шахах, а це теж спорт, зі своїми правилами.

 Я би сказав так: на сьогодні у спортивному праві перш за все бракує юристів. Тому тут майже немає законопроектів, майже немає судових процесів. Іноді кажуть, що чим менш юристів, тим менш спорів, але у спортивному праві ми бачимо негативну сторону цього: немає юристів, немає спорів, і галузь не розвивається.

- Наскільки ви вважаєте вдалим наше регулювання відносин з розгляду і врегулювання юридичних конфліктів в галузі професійного спорту? Які тут є державні і недержавні правові механізми?

 – Є певні комісії з розгляду спорів, які працюють, але далеко не у всіх видах спорту. Тут  бажано б створити правила, які були б зрозумілі та однакові, щоб не було різного тлумачення одного і того самого законодавчого терміну. Тобто мова йде про забезпечення рівності правозастосовчої практики. Державними механізмами завжди залишаються суди, але й до них ще є третейські суди. Мені здається, в спортивному праві якраз не вистачає нормальних механізмів, як в кваліфікаційних комісіях третейських судів.

 – Справи у галузі спортивного права досить закриті в інформаційному плані. Чим це зумовлено на вашу думку? Чи треба робити процедуру розгляду таких справ більш відкритою?

 – Тут на врегулювання спорів накладає відбиток те, що спорт в нас досі представлений достатньо вузьким прошарком людей. В окремих видах спорту вони всі один одного знають, тому намагаються не виносити на люди внутрішні конфлікти. Це погана тенденція, бо правда лишається на стороні сильного. Той, хто контролює клуб, може, наприклад, зробити так, щоб спортсмен не знайшов собі в подальшому роботу. Іноді фактично один бізнесмен фінансує певну асоціацію, і завдяки тільки одній людині певний вид спорту існує. Звісно, що сперечатися з нею неможливо. Проблемою є ще й те, що в нас недостатньо налагоджений обіг грошей у сфері спорту. Це відбивається на можливостях щодо рівного розвитку спорту.

- Яка роль у розгляді і вирішенні спортивних спорів спеціалізованих органів, створених при спортивних організаціях?

 – Зараз – основна. До суду ніхто йти не бажає, тому що судді нічого не розуміють в цих питаннях. Можна потрапити до судді, який щойно розглядав справу про розлучення, чотири години тому про вбивство, зараз йому прийдеться розбиратися чи дійсно була сплачена належним чином винагорода агенту, чи були порушені правила при визначенні результатів допінг-контролю. Є судді вболівальники, але я зараз не знаю жодного судді з державного суду, який би дійсно добре і предметно розбирався у спортивних регламентах.

- Які зі справ, що розглядалися КДК ФФУ, вам запам’яталися найбільше? 

- З усього найбільш запам’яталися ті справи, до яких ми мали відношення. Не хотілося б наводити конкретні приклади, але дуже цікавими були справи, де ми бачили прояви корпоративної солідарності у спорті. Як адвокат, що практикує у судах, я бачив, наскільки закритість спортивної спільноти відбивається на якості вирішення спорів. 

- У вас, як у спортивного юриста, ніколи не виникало сумнівів у рішеннях КДК ФФУ у трактуванні тих чи інших епізодів? 

- Професійно я сумніваюсь у всьому. Тому звісно там, де рішення приймались не на користь моїх клієнтів, я дуже щиро вважав, що вони несправедливі. Але це і є формуванням практики. 

«Контракти спортсменів все більше стають схожими на контракти зірок шоу-бізнесу»

- Вам доводилося опрацьовувати контракти футболістів чи якихось інших спортсменів? З якимись цікавими нюансами там зустрічалися, наприклад, надання охорони чи ще щось подібне? 

- У нас в компанії є напрямок – медіа право. Ми помітили, що найближчими до контрактів спортсменів є контракти працівників шоу-бізнесу. Це, до речі, цікава тенденція останнього часу – спорт все більше наближається до шоу. Ми бачили контракти, які фактично дублювали райдери зірок. Тобто, були вимоги поселення, час проїзду до бази тренувань та дуже багато інших умов. Звісно, що найбільше уваги приділяється здоров’ю, бо це єдиний актив спортсмена. Найголовніша специфіка, як на мене, це ті розділи, які приділяють увагу забезпеченню охорони здоров’я спортсмену, гарантіям, виплатам на випадок травм, класифікація травм. Зараз спортивному юристові потрібно непогано розбиратися й у медицині.

- Як юридично оформлюються командні преміальні за перемоги чи за інший позитивний результат? Є якась юридична база чи все залежить від власника клубу, який може пообіцяти і виплатити, а може про це й “забути”?

 – В Україні в контрактах зі спортсменами зазвичай є тільки натяк, що можуть бути премії. Не варто забувати, що все ж таки, наша система оподаткування зумовлює те, що спорт – це сильний тінізований сектор економіки.  Тому, якщо ми у спортивних відносинах заплющимо очі на специфіку, ми побачимо достатньо звичні схеми оптимізації податкових навантажень. Це не дає змоги нормально врегулювати преміальні. Виключення робляться для іноземних спортсменів. До речі, спорт, як на мене, найбільш закрита система, навіть на Заході. Навіть там оподаткуванню спортсменів приділяється менш уваги, ніж, наприклад, оподаткуванню доходів нафтових магнатів. Тому здається, що тут більше свободи, але насправді – більше хаосу.

 – Як співвідноситься система оплати у футболі, баскетболі та інших видах спорту з нормами трудового кодексу? 

- По-перше, є радянська традиція, коли всі спортсмени були працевлаштованими. Більшість з них – при Міністерстві Внутрішніх Справ. Спортсмени мали звання, і по полю бігали генерали з полковниками. Вони у кар’єрі  рухалися в системі по правоохоронній та силовій вертикалі. Наш трудовий кодекс абсолютно не пристосований для спорту, як і до бізнесу, тому спортсмени взагалі себе там не бачать. Український трудовий кодекс фактично перебуває в паралельній реальності від того, що є насправді. Намагання слідувати трудовому кодексу створює надзвичайний дискомфорт як для клубу, так і для самого спортсмена.

- З чим найчастіше доводиться працювати спортивним юристам?

 – Я би сказав, що це залежить від видів спорту, але у більшості – це контракти: на спортсмена, трансфери, рекламні і т.д. Це основні види договорів, з якими доводиться мати справу. Більша частина роботи спортивних юристів – це врегулювання договірних відносин. Сьогоднішній спорт – це домовленість сторін.

- Що вас спонукало почати співпрацю саме з Федерацією футзалу Києва? 

- Це надзвичайно прогресивна федерація. Велике задоволення з нею співпрацювати, бо є бажання розвиватися, є розуміння важливості спортивного права та більш відкрите ставлення до юристів. Ми розраховуємо разом працювати над розвитком фундаментальних питань спортивного права.

За матеріалами Федерації футзалів Києва