Петро Білик
керівник практики Технологій та Інвестицій Juscutum
Amazon заполонили книги, написані АІ, Spotify думає, шо робити з музикою, створеною АІ, а на відомому арт конкурсі в США, головний приз отримала картина створена АІ. Microsoft, Github отримали позови за незаконне використання чужих авторських прав на код, під час навчання штучного інтелекту, схожий предмет позову був і проти Midjourney, за навчання АІ на чужих зображеннях. Тож питання авторських прав АІ вже не є філософськими, гіпотетичними, протягом всього 2023 року Відомством США з патентів і торговельних марок (USPTO) проводило сесії для обговорення питань, присвячених створенню штучним інтелектом (АІ) прав інтелектуальної власності (ІВ) ("AI Inventorship Listening Session"), в якій я приймав участь, схожа ситуація була і в інших країнах.
КОНЦЕПЦІЇ, ЯКІ ОБГОВОРЮЮТЬСЯ
А. Чи може АІ бути автором і винахідником? Концепція АІ як автора є складним питанням, адже вона не тільки ставить під сумнів природу творчості та винахідництва, які зазвичай розглядаються як унікальні для людини, а й піднімає практичні питання, такі як визначення того, коли АІ є автором, винахідником, і як вказувати АІ заявках на реєстрацію авторських прав чи в патентних заявках. Думки тут зазвичай поділяються на наступні: АІ, може бути автором, АІ не може бути автором, робота створена АІ може бути захищена авторським правом, але авторське право належатиме або користувачу, який використав АІ, або розробнику АІ рішення.
Б. Які правові та етичні наслідки? З юридичної точки зору в багатьох країнах незрозуміло, кому належатимуть права на твір, винахід, створений штучним інтелектом. З етичної точки зору виникають питання про те, чи правильно приписувати винахід нелюдській істоті, а також занепокоєння щодо потенційного зловживання АІ в процесі винахідництва. Існує потреба в етичних настановах, які б регулювали використання технологій АІ.
В. Чи треба вносити зміни до законодавства? Зростання ролі АІ у питаннях авторських прав та винаходів зумовлює вимагає коригування поточного законодавства, проте в цьому полі законотворцям треба все ж таки визначитися, чи сприймають вони АІ як автора та винахідника, чи ні. Це може включати зміни у визначенні автора, винахідника, критерії патентоспроможності та нові закони для вирішення унікальних проблем, пов'язаних з авторством, винахідництвом у сфері АІ. Для прикладу, на сесії UPSTO в США наголошено на необхідності створення нової правової бази, здатної впоратися з цими викликами, що постають перед технологіями АІ.
Г. Яка роль АІ в створенні інновацій? АІ може відігравати значну роль в інноваціях, хоча й піднімаються питання, а чим використання АІ відрізняється від інших програм, які використовуються для генерування об’єктів інтелектуальної власності. Однак існують також побоювання, що АІ може придушити інновації, оскільки генерування нових ідей буде занадто простим, що може призвести до потоку низькоякісних патентів.
Д. Які міжнародні перспективи? Різні країни мають різне законодавство і ставлення до АІ та винахідництва, що підкреслює необхідність глобального співробітництва у вирішенні проблем, пов'язаних з винахідництвом у сфері АІ. Існує потреба у співпраці між різними зацікавленими сторонами для забезпечення комплексності та ефективності розроблюваних рішень. І це ще раз підкреслює, що паралельно з розробкою законодавства про захист прав людини, безпеки використання АІ, варто виробити також окремий міжнародний підхід (конвенцію) щодо авторських прав на роботи створенні штучним інтелектом.
Е. Освіта та обізнаність: Існує потреба в підвищенні рівня освіти та обізнаності про наслідки застосування технологій АІ. Тут варто залучати університети, громадськість з метою врахування широкого спектру точок зору в процесі прийняття рішень.
На сесії USPTO в США помітно бракувало консенсусу: одні виступали за те, щоб дозволити винахідництво на основі АІ для стимулювання інновацій, а інші стверджували, що це може призвести до зменшення участі людини і збільшення зловживань патентами. Сесія завершилася без остаточного рішення, що свідчить про те, що це питання залишається складним і суперечливим, але давайте поглянемо які концепції існують в інших країнах.
ЯК РЕАГУЮТЬ ІНШІ КРАЇНИ
У Великій Британії Закон про авторське право, промислові зразки та патенти 1988 року передбачив положення щодо творів, створених за допомогою комп'ютера, визнаючи особу, яка здійснила заходи, необхідні для створення твору, його автором. На такі твори поширюється авторське право строком на 50 років.
Україна також оновила своє законодавство про авторське право, щоб охопити контент, створений штучним інтелектом ще наприкінці 2022 року. Так, нова редакція закону «Про авторське право і суміжні права» містить визначення права особливого роду ("sui generis") на неоригінальні об'єкти, створені комп'ютерними програмами, а стаття 33 цього закону передбачає, що немайнові права на неоригінальний об’єкт не виникає (право визнання автором), а от майнові права (право відтворення, розповсюдження, адаптація тощо) можуть належати як розробнику комп'ютерної програми або ж користувачам комп’ютерної програми. Ці права діють протягом 25 років з 1 січня року, наступного за роком створення об'єкта.
Інша ж ситуація в Україні пов’язана з винаходами, які створенні штучним інтелектом. Адже закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» не містить концепції права особливого роду ("sui generis") на неоригінальні об'єкти, передбачаючи, що винаходом (корисною моделлю) є результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології. З однієї сторони, можна сказати, що винаходом не може бути неоригінальні об'єкти за визначенням. З іншої сторони, якщо людина завантажує певні дані в систему штучного інтелекту, і нова вакцина, яка раніше не існувала, створюється завдяки роботі штучного інтелекту, то виникає питання, чи можна вважати це інтелектуальною, творчою діяльністю людини, чи штучного інтелекту? Для прикладу, Pfizer використовує АІ для цього.
Південноафриканське патентне відомство пішло далі і першим у світі видало патент на винахід, задуманий системою штучного інтелекту DABUS. Це рішення заслуговує на увагу, особливо з огляду на те, що в південноафриканському патентному законодавстві немає визначення що "винахідником" є лише людина.
Проте та ж компанія DABUS у Великій Британії не змогла вказати автором патенту штучний інтелект, так Верховний суд Великої Британії розглянув апеляцію доктора Талера 2 березня 2023 року, але ще не виніс свого рішення. Апеляція стосується того, чи можна назвати АІ-машину DABUS винахідником двох патентних заявок, поданих доктором Талером, який стверджує, що є власником DABUS.
НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ БІЗНЕСУ
А. На яких даних навчається ваша система штучного інтелекту? Бізнесу варто забезпечити обізнаність серед співробітників та керівництва щодо основних питань авторського права та АІ, адже вони не являються експертами з авторського права, а впровадження систем штучного інтелекту може призвести до порушень чужих авторських прав законодавства. Додаткове питання, яке має підняти бізнес, а куди передаються дані, які використовує штучний інтелект, чи не призведе це до витоку комерційної таємниці компанії.
Б. Кому належить авторські права, на твори створенні штучним інтелектом? Бізнесу слід зрозуміти, що в деяких юрисдикціях АІ не може бути визнаним автором або винахідником, а в деяких умовах популярних АІ сервісів може бути зазначено, що всі права на АІ згенерований контент належить розробнику, що може поставити під ризик ваш бізнес.
В. Чи не порушуються правові та етичні аспекти? Новою особливістю використання АІ постало питання етики, тепер коли ви використовуєте чужі фотографії, відео, голос, інші персональні дані, ви маєте врахувати етичні аспекти, права людини під час використання АІ.
Г. Яке законодавство діє в тій чи іншій країні? Оскільки стандарти та норми авторського права відрізняються в різних країнах, бізнес, який працює на міжнародному рівні, має враховувати ці розбіжності. Через швидкий розвиток технологій АІ, законодавство в багатьох країнах змінюється. Бізнесу слід стежити за цими змінами.
ЩО ВРАХОВУВАТИ ЮРИСТУ
А. Провести оцінку ризиків. Треба проаналізувати, які ризики можуть бути для компанії, її користувачів послуг чи товарів, у разі впровадження систем штучного інтелекту. Чи можуть ці системи мати упередження, дискримінацію, чи можна їх використовувати для незаконних дій тощо. Також варто враховувати етичні дилеми, які можуть виникати при використанні АІ, особливо в контексті створення та використання інтелектуальної власності.
Б. Визначити, кому будуть належати авторські права на АІ контент. В цьому контексті треба проаналізувати діюче законодавства тої країни, продукт якої ви використовуєте, умови використання АІ системи або ліцензійні умови, щоб впевнитися що дані вашої компанії захищені. Також важливо визначити, хто володіє правами на твори або винаходи, створені АІ, чи це розробник АІ, чи ваш працівник чи компанія.
В. Розробити відповідні політики та угоди щодо використання АІ. Юристи повинні бути залучені під час впровадження АІ систем і розробити внутрішніх політики та угоди, які регулюють використання АІ та пов'язані з ним інтелектуальні права. Розробити стратегії для захисту інтелектуальної власності, створеної за допомогою АІ, включаючи патенти, авторське право та торгові марки.
Г. Проаналізувати поточне законодавство та міжнародне. Не дивлячись на те, що багато країн ще не прийняли окремі закони про АІ, питання використання штучного інтелекту вже зачіпає багато різних питань в площині поточного законодавства. Тож юристи мають працювати з законодавством з питань інтелектуальної власності, персональних даних, забезпечувати права людини під час впровадження систем штучного інтелекту. Також варто слідкувати за змінами в міжнародному законодавстві, а також судовою практикою, щоб застосовувати найкращі методики.
ВИСНОВОК
Публічні слухання з питань авторських прав винахідництва у сфері АІ все ще знаходяться в активній дискусії навколо інтелектуальної власності, створеної АІ. Такі країни, як США, Великобританія та Україна, наразі схиляються до того, щоб обмежити статус винахідника фізичними особами. Такий підхід значною мірою ґрунтується на чинному законодавстві, яке традиційно розглядає винахідників як фізичних осіб. В той же час Великобританія та Україна наразі визначили статус творів, створених за допомогою комп'ютера, АІ систем, що має важливе значення для правової визначеності.
На противагу цьому, такі країни, як Південна Африка, визнали АІ-системи винахідниками, але цьому рішенню значною мірою сприяла відсутність конкретного визначення поняття "винахідник" у патентному законодавстві цієї країни.
Ці різні точки зору ілюструють складність адаптації існуючої правової бази до розвитку технологій штучного інтелекту. Оскільки АІ продовжує розвиватися і сприяє створенню нових творів і винаходів, очевидно, що універсальний підхід до винахідництва АІ може бути неприйнятним. Кожна юрисдикція повинна враховувати свої специфічні правові, економічні та етичні умови при формуванні свого підходу до АІ та прав інтелектуальної власності.
Ці зміни в законодавстві та регулюванні повинні бути збалансованими. З одного боку, вони повинні заохочувати інновації та застосування технологій АІ. З іншого боку, вони повинні підтримувати чесну конкуренцію, захищати винахідників-людей і забезпечувати чітке визначення юридичних прав і обов'язків.
Хоча відповіді далеко не однозначні, безсумнівно, що розвиток технологій штучного інтелекту спонукає до переосмислення багатьох фундаментальних концепцій у світі прав інтелектуальної власності. У міру того, як ми рухаємося вперед, важливо продовжувати ці розмови і працювати над створенням правових рамок, здатних адаптуватися до цих нових технологічних реалій.
P.S. Ця стаття була створена як біологічним, так і штучним інтелектом.
Джерело: LIGA ZAKON
.png)
.png)