Ксенія Шеїн
керівниця практики Вирішення спорів та напрямку Агробізнес Juscutum
Днями Національний банк скасував обмеження на продаж валюти населенню і додав деякі послаблення для бізнесу. Як зазначає регулятор, такі послаблення направлені на збереження макрофінансової стабільності, захисту міжнародних резервів, забезпечення першочергових потреб оборони, економіки та громадян. Які зміни ухвалив НБУ і як вони вплинуть на бізнес, розповіла керівниця практики вирішення спорів та напрямку агробізнес Juscutum Ксенія Шеїн.
Нагадаємо, що 24.02.2022, в умовах загострення безпекової ситуації, Національний банк України ухвалив постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою було введено низку обмежень на проведення відповідних банківських операцій. У подальшому, з урахуванням пропозицій суб’єктів фінансового ринку, Нацбанк неодноразово вносив «пом’якшуючі» зміни до цієї постанови.
Чергове послаблення валютних обмежень відбулося 30.11.2023 з ухваленням Національним банком України постанови «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18», яка набрала чинності 01.12.2023.
Запрацювали такі пом’якшення у роботі з банківською системою:
1. Скасовані обмеження на продаж валюти фізособам
Знято будь-які обмеження для купівлі фізичними особами іноземної валюти готівкою. Тобто населення може придбати готівкою валюту в будь-якому розмірі (раніше діяли обмеження, зокрема, під час розрахунку обсягу готівкової іноземної валюти, яку банк мав змогу продати, враховувалися залишки коштів готівкової іноземної валюти, що обліковувалася в касі цих установ станом на 13.04.2022).
За очікуваннями НБУ, це сприятиме зниженню курсових коливань – зменшенню різниці між готівковим і безготівковим курсом і, як наслідок, підвищенню стабільності валютного ринку.
Проте, з іншого боку, збільшений попит на іноземну валюту може призвести до ослаблення національної валюти, що може мати вплив на ціни на імпортні товари та послуги, а також на інфляцію. Реальний результат такого послаблення зможемо оцінити лише згодом.
2. ЕКА дозволені перекази за кордон для страхування ризиків у судноплавстві
Дозволено ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» здійснювати переказ коштів за межі України з метою оплати сум відшкодування / компенсації страховим (перестраховим) компаніям та компаніям-перестрахувальникам. Йдеться про витрати, які виникли в них у зв’язку з виконанням договорів страхування та договорів перестрахування, укладених відповідно до постанови КМУ від 02.11.2023 №1140 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для гарантування безпеки судноплавства та сприяння стабільності морських перевезень» (зі змінами). Також перекази дозволені з метою оплати інших витрат ПрАТ «ЕКА», пов’язаних з укладенням та/або супроводженням угод, зазначених у постанові. Також передбачено можливість використання ПрАТ «ЕКА» акредитивної форми розрахунків.
Як пояснює НБУ, такий дозвіл ПрАТ «ЕКА» надано для забезпечення можливості страхування ризиків під час збройної агресії рф проти України з метою гарантування безпеки судноплавства, сприяння стабільності морських перевезень, забезпечення сталого експорту української продукції через порти України.
Загалом страхування ризиків в умовах геополітичної нестабільності є важливим інструментом для забезпечення безпеки та стійкості у сфері морського транспорту та експортних операцій. До війни Україна експортувала приблизно 90% власної сільськогосподарської продукції, майже 6 млн тонн на місяць через Чорне море. Проте умови збройної агресії в Україні створюють серйозні ризики для судноплавства та транспортних маршрутів. Судноплавні компанії, посилаючись на непередбачувані операційні наслідки та загрозу безпеці екіпажу й суднам, відмовляються від перевезення в Україну.
Тому таке рішення НБУ дозволить компаніям і власникам суден забезпечити свої активи та вантажі в умовах воєнного стану, що може вплинути на стійкість і безпеку експортних операцій навіть за непевних часів.
3. Розширено можливості переказів за кордон за певні медпослуги
Розширено перелік послуг у медичній сфері, для здійснення оплати яких дозволено здійснювати переказ коштів за кордон.
Зокрема, до послуг, на оплату яких можна переказувати гроші за кордон з 01.12.2023, належать: супутні додаткові витрати, пов’язані з процесом лікування (консультування, забір аналізів, перебування/проживання в палаті стаціонарного лікування, харчування).
Таке послаблення є вкрай необхідним, адже військова агресія ніяк не впливає на кількість захворювань, які потребують лікуванням із використанням технологій, які, на жаль, відсутні в нашій країні.
Ба більше, військова агресія негативно позначилась і на постачанні лікарських засобів, що також змушує хворих шукати допомоги за кордоном, не кажучи вже про поранених військових, для яких лікування за кордоном може бути крайньою необхідністю.
4. Дозволено здійснювати перекази за кордон за навчання
Аналогічного розширення зазнала сфера навчання за кордоном. Так, з 01.12.2023 до послуг, на оплату яких можна здійснювати переказ за кордон, належать «послуги, що супроводжують процес навчання студентів за кордоном:
- оплата за проживання;
- отримання візи на період навчання;
- трансфери від гуртожитку до навчальних офісів;
- харчування / страхування;
- медичні послуги в разі необхідності надання невідкладної медичної допомоги.
До 01.12.2023, переказувати кошти за кордон за освіту можна було лише за операцією «з перерахування коштів за навчання», без розширеного переліку послуг, які входили б в це поняття.
Цілком логічно, що в осіб, які навчаються за кордоном, існує необхідність в оплаті й супутніх послуг. З огляду на те, що далеко не всі студенти поєднують процес навчання з роботою, більшість із них потребують підтримки родичів, яким необхідно переказувати грошові кошти за кордон.
5. Не всі зміни спрямовані на зняття обмежень
Зазначеною постановою НБУ від 30.11.2023 було розширено перелік підстав, за наявності яких банкам забороняється завершувати здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.
Так, з 01.12.2023 факт закриття всіх рахунків клієнта-резидента в банку не є підставою для завершення здійснення валютного нагляду за операціями з експорту / імпорту товарів. У цьому випадку, після закриття в банку всіх рахунків клієнта-резидента, такий банк зобов’язаний продовжувати здійснювати валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями цього резидента з експорту / імпорту товарів. Крім того, банк зобов'язаний надавати НБУ інформацію, пов’язану з такими операціями, згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України з питань організації статистичної звітності, що подається до НБУ.
Таке рішення Нацбанку спрямоване на збереження можливості валютного нагляду незалежно від стану рахунків, що дозволяє попередити можливі випадки, коли клієнт намагається ухилятися від валютного контролю, закривши свої рахунки.
Загалом такі зміни свідчать про поступове послаблення фінансових обмежень в Україні, що може впливати на різноманітні аспекти економіки й фінансового ринку країни. Такі заходи спрямовані на створення більш комфортного та привабливого для бізнесу й населення валютного середовища. Однак важливо зберігати баланс між стимулюванням економіки й уникненням негативних наслідків, таких, як інфляція чи фінансова нестабільність.
Джерело: Mind
.png)
.png)