Петро Білик
керівник практик Технологій та Інвестицій, Штучного Інтелекту, CIO Juscutum
Даниїл Волощук
старший юрист практики Технологій та Інвестицій Juscutum
З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України запит на пожертви до благодійних організацій виріс в рази в порівнянні з останнім десятиліттям. Пожертви збирають на безліч цілей: від допомоги дітям, постраждалим від воєнних дій, до допомоги в озброєнні точкових підрозділів, які виконують бойові завдання на передових позиціях лінії зіткнення. Як не дивно, одним з поширених методів надсилання пожертв є криптовалюти. Цьому сприяють декілька факторів, зокрема:
- Криптовалюти не заборонені українським законодавством, хоч і мають невизначений статус.
- Станом на 2022 рік Україна посідає 3-тє місце в світі за рівнем прийняття криптовалют. Причини цього – окрема цікава тема, про яку варто зробити окремий матеріал.
- Процес переказу криптовалют є швидшим та, в більшості випадків, дешевшим, ніж переказ класичних (фіатних) грошей.
Таким чином, маємо картину, в якій надважлива функція з оперативного отримання фінансів на невідкладні потреби є абсолютно виконуваною без великих затримок в часі. Проте, у людей, які не взаємодіють з криптовалютами на повсякденній основі може виникнути ряд питань, як-то: а як це взагалі відбувається? Де гарантії, що криптовалюта дійсно дійшла до адресатів, вона ж анонімна? Як фонди, які приймають криптовалюти, закуповують за неї необхідні товари або послуги? На ці та інші побічні питання ми надамо відповіді з роз’ясненнями в цьому матеріалі.
Частина 1. Який правовий статус криптовалют в Україні і чи законно приймати донати в ній?
Криптовалюти, наразі, мають визначення і зберігатимуть його до набрання чинності Законом України «Про віртуальні активи». Поки ми чекаємо набрання чинності цього Закону, керуємось визначенням поняття «віртуальний актив» згідно положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом» (оригінальна назва довша, тому, використовуємо ту, якою оперуємо в роботі). Відповідно до положень цього Закону, віртуальний актив – це цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Одразу треба зробити ремарку: в світі використовується багато дефініцій для криптовалюти, таких як віртуальні активи, токени, цифрові активи, тощо. Для цілей цього матеріалу, ми використовуємо термін «криптовалюта» як узагальнений і який стосується усіх токенів, що приймаються благодійними фондами в якості пожертви.
В бухгалтерській практиці криптовалюти вважаються нематеріальним активом, тому, з теоретичної правової точки зору, коректно вважати, що транзакція з криптовалютами - це не обмін однієї валюти на іншу, а придбання нематеріального об’єкту, який має свою певну вартість.
Частина 2. Як відбувається рух криптовалют від донатера до товару/послуги, на яку збирали кошти?
Цей процес виглядає наступним чином:
1. Особа відправляє криптовалюту зі свого електронного гаманця на гаманець фонду, який вказаний у них на сайті (для кожної криптовалюти є свій окремий гаманець).
2. Після того, як на електронному гаманці фонду назбирається необхідна сума у криптовалютах, він її переказує на свій аккаунт у криптовалютних біржах (як Binance, Whitebit, Kuna, OKX, Kraken, тощо).
3. На криптовалютних біржах фонди, як юридичні особи, мають свій корпоративний аккаунт, який дає їм можливість зручно керувати активами на гаманцях під контролем такої біржі. З цього аккаунту фонд може зробити трансфер криптовалют у декілька напрямків.
Опція №1. Як в Україні, так і в інших країнах світу з’являються інтернет-магазини, які приймають оплату напряму в криптовалютах. Тому, для того, щоб купити необхідну річ, або замовити послугу, фонд може направити кошти напряму зі свого корпоративного аккаунту на біржі.
Опція №2. Якщо опція №1 не доступна, фонди можуть продати криптовалюту на цій біржі за фіатні кошти, які надійдуть до вказаного рахунку у банку. Цей рахунок фонд вказує при реєстрації свого корпоративного аккаунту на біржі. Також, фонди можуть скористатись послугами сторонніх обмінників для цілей конвертації криптовалюти у фіатні гроші.
4. Використовуючи будь-яку з описаних вище опцій, фонди купують необхідні товари/послуги і направляють їх за місцем потреби.
Частина 3. Чи можливо здійснювати контроль за пожертвами у криптовалюті?
Так, можливо. Благодійна організація, яка отримала від особи традиційну валюту, має право розпоряджатись нею вільно, поки це відповідає заявленій меті та не суперечить українському законодавству (згідно Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). Відповідно до ч. 6 ст. 6 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб. Тобто, особа, яка здійснила пожертву благодійній організації може затребувати звіт про використання та рух коштів, які благодійник передав. Благодійна організація зобов’язана буде сформувати для благодійника відповідний звіт, який благодійник може перевірити після ознайомлення.
Для відслідковування транзакцій у криптовалютах використовують спеціалізовані ресурси, як https://etherscan.io/ (для криптовалют на блокчейні Ethereum) та інші подібні ресурси для відповідних блокчейн мереж. За допомогою таких ресурсів можливо відслідковувати рух криптовалют з конкретного гаманця, як показано на прикладі нижче:
На подібних ресурсах можна відстежити які криптовалюти (в рамках мережі) та в якому обсязі поступали на конкретну адресу, а також, які криптовалюти та в якій кількості перенаправлялись далі з конкретної адреси.
Частина 4. Необхідні документи
Щоб законно приймати пожертви у формі криптовалюти, благодійна організація повинна переконатися, що вона має відповідну документацію та процедури. До них належать:
1. Політики та процедури. Подібно до прийняття будь-якої іншої форми пожертвувань, організація повинна мати чіткі та вичерпні політики та процедури, які регламентуватимуть отриманням та управлінням пожертвуваннями в криптовалюті. У цих політиках має бути детально описано, як організація оброблятиме конвертацію криптовалюти у фіатні гроші (якщо актуально), управління потенційними ризиками тощо.
2. Криптовалютний гаманець. Гаманець необхідний для отримання пожертвувань у криптовалюті. Благодійна організація повинна переконатися, що їхній гаманець захищений і що вони мають надійну систему для керування доступом до гаманця. Також враховуючи специфіку криптовалютних гаманців, краще використовувати гаманці з мульти підписами (Multisig), щоб у разі здійснення будь-яких транзакцій з цього гаманця необхідно було отримати підпис декількох осіб. Тому варто прописати ці процедури, щоб вони були зрозумілими у благодійній організації.
3. Відповідність законам KYC і AML: необхідно дотримуватися вимог положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом».
Висновок
Використання криптовалют, як засобу пожертвування благодійним організаціям, стало одним з потужних джерел підтримки України з початки війни. Хоча це відкриває нові можливості, це також несе з собою нюанси, які треба враховувати. Благодійні організації повинні переконатися, що вони мають відповідну документацію та процедури для прийняття таких видів пожертв. Вкрай важливо, щоб благодійні організації зберігали довіру та впевненість своїх донорів. Завдяки правильній підготовці, забезпеченню дотримання організацією всіх відповідних законів і нормативних актів благодійні організації можуть успішно залучати пожертвування у криптовалюті.
.png)
.png)