вимкнути дудлвключити дудл

Ліквідація банків – платити по рахункам не в тренді. Руслан Редька.

Руслан РедькаВиведення неплатоспроможних банків з ринку вже нікого не дивує. Це вже буденність і звичний процес в умовах реформування.

Впродовж 2014-2016 років ліквідовано 82 банки, до числа яких входять як українські банки, так і банки з іноземним капіталом. Протягом 2016 року оголошено неплатоспроможними та виведено з ринку понад 17 банків. Проте, ПАТ «Банк Михайлівський» займає особливе місце у цьому натовпі. Чому ж саме його ліквідація набула такого суспільного резонансу?

За версією сторони обвинувачення, в тому числі «громадських прокурорів диванної сотні», Банк вів діяльність, використовуючи ряд шахрайських схем, що застосовувалися не в поодиноких випадках, а практично були взяті за основу роботи. Менеджмент Банку звинувачують у тісних зв’язках з очільниками НБУ та першими особами держави. Цифри, що фігурують як збитки: 14 000 постраждалих громадян та понад 2 млрд грн збитків, що завдані державі.

Проте, ПАТ «Банк Михайлівський» вдалося вивести всі активи, залишивши нульовий баланс та не повертати гроші вкладникам. Як? Залишайтеся з нами і читайте далі.

Схема 1: залучення вкладів фізичних осіб.

Залучення вкладів фізичних осіб відбувалося за тристороннім договором, де Банк фактично є посередником/агентом між фізичною особою та фінансовою компанією.
За таким договором фізичні особи фактично надавали позику фінансовій компанії (зокрема, ТОВ “Індивідуальний розрахунковий центр” та ТОВ “Кредитно-Інвестиційний центр”) через посередника – Банк.

На рахунку Банку гроші вкладників як депозитні вклади не обліковувалися, а одразу перераховувалися на рахунки фінансових компаній в інших банках, де фінансові компанії розпоряджалися ними на власний розсуд, що фактично є виводом/розмиванням активів.

В більшості, люди не розуміли того, що підписуючи тристоронній договір, вони втрачають державні гарантії повернення вкладів, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов’язаний гарантувати повернення вкладів лише вкладникам банків, а не різноманітних фінансових компаніям. Частина вкладників свідомо йшли за вдвічі вищими відсотковими ставками на вклади (27-35% річних), забуваючи про власну безпеку.

Кожне рішення має свою ціну. Як тільки Банк розпочав процедуру ліквідації, всі ці люди опинилися за бортом компенсацій від Фонду.

За традицією, після кожної резонансної схеми, в Україні приймають відповідний закон, а не займаються просвітницькою діяльністю. 14 листопада у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг».

15 листопада він був проголосований, а 16 – підписаний Президентом. Вже 19 листопада 2016 року набрав чинності.

Новий закон вносить зміни до Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про банки і банківську діяльність» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Всі ці зміни обумовлені гострою необхідністю:

– захисту прав тисяч клієнтів ПАТ «Банк Михайлівський», які постраждали внаслідок втіленої у життя схеми із залученням коштів через установи банку, як повіреного, на рахунки фінансових компаній;
– посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов’язаних із банками), якими залучаються, як позика, кошти від фізичних осіб;

– встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов’язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

– встановлення обов’язку банку при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

– розширення можливостей притягнення до відповідальності власників істотної участі банку за шахрайські схеми та найголовніше – унеможливлення застосування подібних схем у майбутньому.

Схема 2: Виведення активного кредитного портфелю.

Близько 110 000 кредитних договорів фізичних осіб вартістю понад 700 млн грн були виведені Банком через фінансову компанію «Плеяда», яка вже наступного дня переуступила цей кредитний портфель іншій фінансовій компанії – ТОВ «ФК «Фагор».

Набувши прав та обов’язків за такими договорами, ТОВ «ФК «Фагор» на правах кредитора почало пред’являти грошові вимоги до боржників, однак повернуті боржниками кошти вже належали фінансовій компанії, а не Банку і, відповідно, не могли бути направлені на погашення Банком своїх зобов’язань.

Таким чином, афілійовані фінансові компанії допомогли менеджменту Банку уникнути виконання своїх зобов’язань перед кредиторами за рахунок повернених боржниками коштів.
Цікавою у даній ситуації є і політична складова. ТОВ «ФК «Фагор» пов’язують з «Платинум банком», де в.о. голови правління свого часу працювала Катерина Рожкова, що на сьогодні обіймає посаду в.о. Заступника голови НБУ Валерії Гонтаревої.

Свого часу Генеральною прокуратурою було порушено кримінальне провадження за фактом застосування саме цієї схеми і виведення, можливо, Рожковою 72 млн. доларів з «Платинум Банку» через пов’язані фінансові установи. Кращі схеми – ті, що пройшли випробування часом і кримінальними провадженнями. За добу до введення у ПАТ «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації, активи Банку через пов’язані фінансові компанії виводяться до того ж «Платинум Банку», куди вслід за активами переходить працювати практично увесь менеджмент ПАТ «Банк Михайлівський». Чи є це збігом обставин, чи менеджмент Банку був попереджений про це керівництвом НБУ залишатиметься питанням риторичним, допоки кримінальне провадження не буде розслідуване органами прокуратури.

Схема 3: Виведення застави та списання грошових коштів.

Банк також провів ряд креативних заходів напередодні введення у ньому тимчасової адміністрації.
Мова йде про списання грошових коштів з рахунків Банку для придбання кредитного портфелю та майнових прав на грошові кошти за договорами з продажу цінних паперів у вже згадуваних фінансових компаніях ТОВ “Індивідуальний розрахунковий центр” та ТОВ “Кредитно-Інвестиційний центр”. Суми, що фігурують у цих операціях – 870 млн грн за 106 тис. кредитів та 741,6 млн грн за придбання майнових прав. Наявність придбаних активів у Банку не встановлена.

В результаті таких маніпуляцій у бухгалтерському обліку, сума на рахунках Банку зменшилася на 1,6 млн. грн., однак подальша перевірка виявила, що такі записи були здійснені безпідставно, оскільки залишки на кореспондентському рахунку ПАТ «Банку Михайлівський» у період здійснення вказаних маніпуляцій становили 70 млн грн, а у касі – 57 млн грн. Це свідчить про те, що здійснити переказ коштів на вказані суми у Банку не було жодної можливості.

Крім цього, 19 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський», в порушення внутрішніх документів і нормативів НБУ, без наявності відповідних коштів, «видає» незабезпечені (бланкові) кредити семи фірмам на суму 899 млн грн. В свою чергу, вони переводять ці кошти ТОВ «Ініціатива груп» та ТОВ «Профіт Юніон». Ці компанії перерахували кошти в рахунок погашення заборгованості реальних позичальників перед ПАТ «Банком Михайлівський». Таким чином, без жодної гривні реальних коштів, з-під застави було виведено забезпечення за раніше виданими реальними кредитами на 2,6 млрд грн.

За цією ж схемою було виведено і забезпечення основного клієнта Банку – мережі з продажу побутової техніки та електроніки «Ельдорадо», власником якої є Віктор Поліщук. І знову політичний момент – саме Віктору Поліщуку належало 92,501% у статутному капіталі Банку.
Вищезазначені схеми відкрилися при перевірці і стали предметом світського обговорення в певних колах. Чи зайде питання в площину кримінального судочинства, покаже час. Проте, як юрист не можу не оцінити розмаїття та красу підходу.

Новое Время