вимкнути дудлвключити дудл

Кошмар на вулиці бізнесу. Юридична Газета. Спецвипуск. Денис Овчаров

У правоохоронних органів є можливість вибору «батога» за нормами КПК України. Ним може бути арешт на рахунки, акції та грошові кошти компанії. На практиці мета слідчих дій жодним чином не включає в себе збір доказів. Справжня мета – паралізувати діяльність компанії.

Гірше за все почуває себе бізнес без грошей, а отже, арешт рахунків лишатиметься популярним серед правоохоронців. Тут головне – визначитися, яку стратегію сповідувати. І арешт зняти, і слідчого не злити – не вдасться.

Арешт в рамках кримінального провадження  може  бути  накладений на розрахунковий рахунок та на грошові засоби в рамках визначеної суми.

Ст. 170 КПК України, хоч як це не прикро для правоохоронців, визначає, що та у кого можна арештовувати:

– майно підозрюваного, обвинуваченого;

– майно особи, яка несе цивільну відповідальність за дії підозрюваної, обвинуваченої чи неосудної  особи;

– майно юридичної особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження за статтею, яка передбачає конфіскацію.

Проте, прокуратура та слідство завжди вміли порушувати порядок, тому й накладють арешти в рамках  фактових справ всупереч закону. Вони полюбля- ють посилатися на ч. 3 ст. 170 КПК, яка дозволяє накладати арешт на майно особи, що вчинила злочин, навіть якщо фактично майно перебуває у інших осіб. Як дотримати тонку межу між «перебуває» та «належить» іншим особам? З точки зору слідства тут діє презумпція вини: це проблеми власника-невдахи доводити, що його майно волею фатуму опинилося у «злочинця». В даному випадку у провадженні вже має бути підозрюваний. І не просто хтось, а особа, зв’язок якої із майном, нібито здобутим злочинним шляхом, вже доведений слідством. Тобто, наявність обґрунтованої підоз- ри та зв’язку між суб’єктами. Оскільки посилання на практику Європейського суду для наших прокурорів та слідчих залишається порожнім звуком, дана норма дублюється у ч. 3 ст. 132 КПК.

Проте, облишимо лірику. Що ж ро бити, коли арешт вже накладено? Ви можете піти двома шляхами: до суду першої інстанції та до апеляційної інстанції. Вибір залежить від конкретної ситуації. Потрібно враховувати, що у випадку програшу в апеляції ваші шанси виграти в першій інстанції дуже близькі до нуля. Прокурор на кожному засіданні буде розмахувати цим рішенням та говорити, що все вже вирішили та арешт було накладено законно.

Що і як говорити судді, щоб він почув? Говорити потрібно про правову позицію, проте не залишати без уваги обставини справи. Дуже часто слідчі судді приймають ті чи інші рішення, пов’язані з обмеженням прав, лише на підставі власного переконання та розповідей слідчих про брудні справи, якими нібито займається ваша компанія.

Що має бути покладено в основу вашої правової позиції?

1. Відсутність обґрунтованої підозри. Особі має бути пред’явлено підозру в порядку ст. 276-278 КПК Ук- раїни. Відповідно до розділу 2.6 п. 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року визначено, що навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певна особа вчинила кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на її майно, якщо вона не є підозрюваним.

2. Відсутність збитків. Зверніть увагу, чи встановлені майнові збитки та чи заявлений цивільний позов. Його відсутність позбавляє можливості встановити суму збитків та зв’язок між компанією та кримінальним правопорушенням (ч. 2 п. 1, 2 ст. 171 КПК України).

3. Грошові кошти мають бути ідентифіковані. Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 173 КПК України у клопотанні про накладення арешту має бути чіткий перелік майна. Як правило, у клопотанні вказується загальне посилання на грошові кошти без їхньої ідентифікації. Гроші не є річчю, що має родові ознаки, тому слідчий не може визначити, що саме ці грошові кошти були предметом злочину. Гроші можна ідентифікувати лише за наявністю номіналів купюр та їхніх номерів, що має бути вказано в клопотанні слідчого.

4. Рішення ще потрібно ефективно виконати. Для зняття арешту з рахунків вам необхідно буде комунікувати з банком та відправити рішення до нього безпосередньо з суду. Це значно пришвидшить процес. Інакше рішення так і залишиться лише папірцем, що свідчить про перемогу в суді.

Автор: Денис Овчаров, адвокат, партнер практики правової безпеки бізнесу

За матеріалами Юридичної газети. ПДФ-версія статті тут