вимкнути дудлвключити дудл

ІТ імедіа право: блакитний океан червоніє

UN4B7390Років 5 тому назватися ІТ- юристом – означало почепити на себе щось на кшталт значка «фріка» у світі юристів. У цій практиці не було рейтингів, нагород або курсів. Тож про свої успіхи таким юристам доводилося розповідати хіба що родичам. Зараз ситуація кардинально змінюється. З’являються все більше юристів, котрі хочуть займатися ІТ імедіа правом. Цей напрямок стає модним: проводяться різноманітні курси, лекції та навіть батли юристів. Однак для ринку загалом ця сфера і досі залишається terrai ncognito.

Ще 5 років тому мова про ІТ/медіа практики навіть не йшла. Це був один із секторів економіки. На сайтах юридичних компаній ІТ стояло поруч або із земельним правом, або з металургією. Це був ринок збуту загальних юридичних послуг, а не спеціалізація. Юристи мали деякі проекти, але не вивчали цю сферу прискіпливо. Базові потреби клієнтів задовольнялися, а далі – юристи не знали, що пропонувати клієнтам, а клієнти не знали, чого чекати від юристів. Зараз в Україні вже є кілька помітних і повнокровних ІТ-практик, а також є юристи, які приділяють час виключно цим питанням. І конкуренція в цьому напрямку пожвавилась. Проте цей невеличкий океан таїть усобі надзвичайні глибини.

Свободу договору!

Надалі основу цієї практики формуватиме договірне право. Розвиватимуться договірні стосунки.Така лібералізація сприятиме проникненню західних практик до ІТ і медіа. Також це матиме вплив на розвиток договірних відносин і на розвиток контрактів. Мабуть, у жодній інший сфері практики вміння написати гарний договір не цінується так високо. Договори – наше все. Жоден проект у нас не минувся без необхідності скласти гарний документ. До того ж тут затісно для шаблонних рішень. Спектр договірних конструкцій надзвичайно широкий. Раніше основні контракти робили інхауси, їх мало хто бачив і міг оцінити. Зараз ринок розкривається, а всі юридичні баги проявляються у повній красі. Цікаво, що тут до контрактів висуваються додаткові й дещо незвичні вимоги. Він має бути красивим, адже фахівці у сфері медіа звикли до роботи з цією тонкою матерією, а також нативним, оскільки для ІТ-спеціалістів зручність користувача є ознакою майстерності.

Окремо варто зазначити про нові тренди у контрактах. На мою думку, ІТ у своїх контрактах буде все більше використовувати безпосередньо ІТ-механізми. Смарт-контракти та навіть просто включення в електронні форми готових скриптів – все це зумовить переосмислення суті договору. Договір – це вже не купа паперу, а програма дій сторін, готовий алгоритм.

Шило (далі по тексту договору – «мило»)

З регулюванням в ІТ/медіа праві все складно. Приміром,трудове право – воно старе, у ньому нічого не змінюється. Юрист як працював, ходив у відпустку, хворів, помирав, так все і залишається протягом багатьох років. Змінитися може лише регуляторка. Ти читаєш новий проект трудового кодексу, критикуєш його, а отже,ти у тренді.

В ІТ все не так. Закон охороняє комп’ютерні програми як літературні твори та розглядає спори з авторського права на підставі скріншотів. Законодавці досі намагаються нав’язати нотаріусам можливість робити «законні» скріншоти. З віртуальною реальністю це вже буде неможливо. Там це навіть не смішно. Ніде закон не відстає від регульованих ним відносин так сильно, як в ІТ/медіа праві. Спробуйте регулювати автомобільну галузь нормами ХІІІ ст. про торгівлю верблюдами… Щось подібне сьогодні коїться в ІТ.

Ми не даремно об’єднали ІТ і медіа, адже вони наразі мають мало відмінностей. Медіа – це ІТ, однак існує багато ІТ, яке зовсім не медіа. Криза правового регулювання медіа надалі буде поглиблюватися. На сьогодні тих самих аудіо- або аудіовізуальних творів вже нема, є лише контент. Поки що правовий статус такого об’єкту не закріплений законодавчо, а практика у цій сфері не сформована. Це є величезним полем роботи для юристів.

Тепер щодо ІТ. У нас створюються сфери, які за внутрішнім регулюванням наближаються до регулювання законодавства країни. Зокрема, AppStore зі своїми правилами використання, соціальні мережі з власними внутрішніми правилами. Все це потребує додаткових та інтернаціональних знань. Зараз юрист, який знає лише українську регуляторку,– це юрист з обмеженими можливостями. Він може лише читати тренінги з підвищення мотивації та розкриття внутрішнього «Я». Для клієнта він навряд чи буде корисним.

Доводиться шукати способи захисту прав та вирішення спорів. Увесь спектр правопорушень переходить у віртуальну реальність. Юристи, які звикли думати в межах паперу, залишаться поза межами цієї віртуальної реальності. Лише юристи з «намальованими краватками» зможуть цьому зарадити.

Стосовно медіа права, є такий термін «нью-контент». Це все, що стосується віртуальної, доданої реальності. Наразі юристи не знають, що з цим робити, а питань дуже багато. Вже є перші спроби заборонити ловити покемонів, приміром, у церквах. Це перше зіткнення права з масовим проектом з доданою реальністю, а їх ставатиме все більше, вони набуватимуть все масовішого характеру. Ми ще навіть не торкнулися суперечностей, наприклад, між власником земельної ділянки чи споруди та безпосередньо софтом. Чи може, взагалі, власник заборонити появу покемонів на своїй ділянці? Але поки що це лише покемони. Далі буде набагато більше та цікавіше.

Пекло для гуманітаріїв

Ви – чистокровний гуманітарій, що мружиться від формул? Тоді вам не сюди. Ваша зупинка – наступна. В цій практиці неможливо забовтати предмет, розмити суть або повністю перекрутити поняття. Аджете, з чим ми працюємо, має технічну природу та підкоряється законам логіки й математики. До того ж бувають випадки, коли ці технічні обмеження суперечать законам. З цим треба щось робити. Якщо ви знаєте лише те, що комп’ютерна програма охороняється як літературний твір, то у мене для вас погана новина: вам доведеться мати справу з величезною кількістю нових слів і термінів, за кожним з яких стоятиме повноцінна історія. Їх потрібно не просто знати, а розуміти. Тор, хеши, АРІ – ці слова стануть настільки звичними, що ІТ-юристи перестають розуміти, чому на юридичних конференціях слухачі вимагають перекладача.

Жодна інша практика не матиме такої експансії

Юрист-земельник може товаришувати з юристом податкової практики. У їхніх стосунках все зрозуміло: межа практик більш-менш встановлена, кожен з них розвивається у своєму векторі. Вони можуть навіть кохати одне одного і створювати сім’ї. З ІТ-юристом все не так. ІТ агресивно впроваджується у всі сфери нашого життя. Десь позаду самих ІТ-рішень йтимуть ІТ-юристи, відбираючи хліб в інших практик. Яскравим трендом є FinTech, який вже захопив значну частину ринку фінансів. Спеціалісти у сфері фінансового права, які наступні 2 роки ігноруватимуть ІТ-право, ризикують стати просто профнепридатними. На цю експансію ми й робимо ставку.

Жодна інша практика не є настільки ж відкритою для молоді

Уявіть собі визнаного спеціаліста з M&A до 30 років. Не вдається? Звісно, це ж утопія. А в ІТ/медіа праві це можливо, оскільки воно розвивається завдяки молодим кадрам. Однак цей лаг вже закривається. ІТ-юристів стає більше, і цей блакитний океан червоніє. Невеликий обсяг спеціалістів не знижує загальну планку входу впрактику. Інтелектуальний поріг дуже високий. Потрібно мати підготовку, яку наразі не гарантує жоден з ВНЗ. Треба мислити глобально, бути знайомим з іноземним регулюванням та мати розуміння технічної сторони предмету. Тому, хто хоче практикувати у сферах ІТ та медіа права, необхідно приділяти значну увагу самоосвіті та самовдосконаленню.

Тут набагато складніше справити враження на колег і клієнтів дорогим годинником, автівкою чи костюмом. Приготуйтеся до того, що ваші найкращі клієнти будуть одягнені не в костюми, а у джинси. «Понтуватися» перед ними можна буде виключно своїми проектами та ідеями.

Проте іншим практикам не варто впадати у відчай: ІТ захопить їх не раніше ніж через 10 років. Тож тримаймося!

ЮрГазета