вимкнути дудлвключити дудл

Чи будуть банки ловити «фіктарів». Наталія Радченко

Наталья РадченкоПро фіктивні операції і схемний ПДВ не говорить тільки ледачий.

Всі, починаючи від прем’єр-міністра і генпрокурора і закінчуючи Міністерством фінансів, наполегливо борються з тими суб’єктами ринку, які, на їх думку, руйнують економіку країни, організовуючи тіньові безтоварні схеми, де реальних операцій немає, а реальна економія на ПДВ є.

Національний банк України вирішив не залишатися осторонь. 26 травня 2017 року НБУ видав лист, адресований банківському сектору, в якому описав критерії для визначення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності. НБУ недвозначно натякає на важливість не тільки моніторингу операцій поточних клієнтів банків, але й на більш пильне вивчення нових клієнтів перед початком ділових відносин, щоб знизити ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового ураження.

Цілі у НБУ, як зазвичай, найблагородніші, але реакція на проблему «фіктарів», дещо запізніла. Однак, як показує практика, найчастіше від листів НБУ страждає робота звичайного бізнесу. Особливо, коли регулятор банківського сектора береться аналізувати роботу підприємств не банківського сектора.

На думку НБУ ознаками хвороби Фіктивність є:

  • Основний вид діяльності підприємства – оптова торгівля. Якщо ви при цьому ще й не виробник, а купуєте і перепродуєте товари, то пишіть собі ознаку.
  • Короткий період існування компанії, що, на думку НБУ вже вказує на те, що ви прагнете стати фіктарем.
  • Якщо ви новостворене підприємство, у вас маленький (менше 10 тис. грн) статутний капітал, один засновник, він же директор, адреса для реєстрації значної кількості юридичних осіб або підприємство не знаходиться за місцем реєстрації (після цього малий бізнес уже повинен ридати).
  • Якщо ви все те, що перераховано в пункті вище, і вам раптом зайшли «мільйони гривень з призначенням «оплата за товари/послуги без ПДВ».
  • Ознака «схемних розрахунків» – якщо вам зайшли гроші, і в перебігу одного/двох днів транзитом пішли іншим з різними призначеннями платежів
  • Якщо оплати здійснюються особам, у яких є спільний зв’язок діяльності. Тут потрібно задуматися IT-сектору і всім, хто любить платити ФОПам, а також компаніям групи, у яких спільні бенефіціари. Сюди ж відносяться платежі між особами, у яких спільна електронна адреса, спільна IP-адреса, спільні поштові адреси або телефони.
  • Особливо надихає критерій «Керівник належить до соціально вразливих верств суспільства» – це студенти, пенсіонери і ті, хто знаходяться в декретній відпустці.
  • Значні операції з картковими рахунками і кешем – теж ознака, а також – передоплата за зовнішньоекономічними договорами від підприємства з невеликим терміном існування.

Юристи, що практикують у сфері податків, прекрасно розуміють, деяку абсурдність більшості критеріїв. Ось тільки кілька можливих варіантів проблем, які можуть виникнути у бізнесу, в результаті реалізації банками цього листа:

  1. Складнощі з відкриттям рахунку новоствореним підприємствам і підприємствам, у яких маленький (менше 10 тис. грн) статутний капітал, один засновник, він же директор, адреса для реєстрації значної кількості юридичних осіб (привіт бізнес-центрам).
  2. Складнощі з перерахуванням коштів, якщо раптом банк вирішить, що ваші операції мають ознаки фіктивності та вирішить їх перевірити.
  3. Додаткові до валютних, труднощі з оплатою зовнішньоекономічних контрактів.
  4. Відмова в обслуговуванні поточним клієнтам (особливо фізособам), якщо фізособа не виконає вимоги банку і не надасть підтвердження коректності роботи з банком.

В умовах, коли менеджери банку не завжди мають належний досвід, освіту і розуміння роботи клієнтів, можна прогнозувати вал запитів і вимог надати/обгрунтувати/дати документацію, які не можна ігнорувати. Адже в листі від 2 травня 2017 року НБУ рекомендує банкам для встановлення фактів:

  • Проводити власні перевірки з виїздом до клієнта
  • Робити запити в інші банки, які зобов’язані надавати всю інформацію, включно з тією, яка є банківською таємницею
  • Відмовляти клієнтові в обслуговуванні, якщо встановлений високий ризик
  • І найнеприємніше – відправляти інформацію до Держфінмоніторингу, який може направити її для подальшого опрацювання і в прокуратуру, і в СБУ.

Будемо сподіватися, що банки, цінуючи клієнтів, будуть виважено реалізовувати приписи НБУ.