вимкнути дудлвключити дудл

Артем Афян проаналізував депутатську роботу над Кримінальним кодексом України. Грушевського, 5

Шлях змін Кримінального кодексу – шлях змін країни
Артем Афян, адвокат, керуючий партнер АО “Юскутум” 

Історію депутатської роботи над Кримінальним кодексом України (КК України) аналізувати чи не найцікавіше, тому що це – найменш політизований документ. Тут немає простору для галузевого лобізму та соціального популізму. Даний закон регламентує найжорсткіший прояв державної влади – покарання за злочини. І ціна змін тут – людські життя.  Тому не так вже й багато депутатів докладали значних зусиль для доопрацювання даного документу. 

Прийнятий у 2001 році, даний закон зазнав набагато менше змін аніж, наприклад, його податковий та цивільний побратими. Від самого початку у ньому були закладені більш гуманні засади, порівняно з радянським попередником. Але, якщо поглянути на історію його змін, то по них можна отримати новий погляд на історію нашої країни. Межі статті не дають змогу детально розглянути всі юридичні тонкощі. Втім, я спробую розібрати основні віхи. 

У 2002 році однією із перших змін стало введення нової статті щодо відповідальності за виробництво та розповсюдження контрафактних дисків. Ця норма була прийнята під тиском західної спільноти, і її прийняття ознаменувалось сюжетами про тиск дисків бульдозерами. Після чого з України на майже десять років були зняті претензії у піратстві, і водночас була повністю втрачена частина індустрії щодо виробництва дисків.  

До 2010 року зміни, що вносились до кодексу, носили у більшій мірі стихійний та казуальний (індивідуальний – прим.ред.) характер. Так, наприклад, у 2006 році було посилено відповідальність за торгівлю людьми та втягнення у зайняття проституцією. Це стало наслідком відкриття у ЄС та Туреччині величезного каналу торгівлі «живим товаром», після якого Україна просто не могла ігнорувати дану проблему. Схожим чином була посилена відповідальність за злочини проти честі та гідності, а також щодо використання малолітньої дитини для зайняття жебрацтвом. У 2005 році окремо було криміналізовано крадіжку електричної енергії. 

Розділ щодо відповідальності за злочини проти виборчих прав громадян за звичною для України звичкою змінювались майже до кожних виборів. 

У 2010 році, наслідками кількох гучних справ щодо конфліктів на расовому ґрунті, кодекс було доповнено спеціальними кваліфікованими складами статті, які передбачали насильницькі злочини на підставі расової чи релігійної ворожнечі. 

Однією з найважливіших змін стала гуманізація ряду економічних статей. Зокрема, заміна позбавлення волі за ухилення від сплати податків стало вірною реакцією на недолугу податкову систему, яку Україна і досі не може реформувати. Можна передбачити, що після усталення податкових правил країна знов повернеться до повного покарання за ці злочини. 

У 2012 році було прийнято закон, який увібрав у себе довгоочікувані зміни щодо загального пом’якшення відповідальності. По цілому ряду злочинів було переглянуто їх суспільну небезпеку та знижено межі відповідальності. Також розширено перелік пом’якшуючих обставин. 

На початку 2014 року до Кримінального кодексу ненадовго увійшли статті, які зіграли величезну соціальну роль, хоча так ніколи і не були застосовані. Мова йде про нові статті, направлені на обмеження під час масових протестів. Дані закони потім були названі диктаторськими, а кримінальні справи щодо їх прийняття тривають і досі. За іронією долі надмірне бажання посилити відповідальність призвело до кримінального переслідування самих ініціаторів. А ще – відношення до цих законів провели певну межу між безпекою суспільства і правами людини. Кожна держава визначає її самостійно, і не має в ній унікального рецепту. 

2014 рік разом із агресією з боку Російської Федерації також приніс посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки. Кодекс доповнено окремими складами, які стосуються фінансування антиукраїнської діяльності та перешкоджанню законній діяльності збройних сил України. Крім того, ряд статей зазнав підвищення відповідальності. Розділ, який донедавна виконував чи не декоративну роль, ожив. Слід при цьому відзначити і негативну тенденцію, бо статті щодо терористичної діяльності стали універсальним засобом для голослівного звинувачення людей та підприємств і зручним механізмом тиску зі сторони недобросовісних правоохоронців. Там, де раніше доводилось підкладати наркотики або зброю, зараз достатньо знайти телефонні дзвінки або господарські операції із суб’єктами на окупованій території. Це питання має виправитися за рахунок судової практики, яка, поки що працює надто повільно. 

Загалом, Кримінальний кодекс – це один із відбитків матриці цінностей суспільства. Саме тут ми даємо собі відповідь, що охоронятиметься державою у пріоритеті.

За матеріалами Грушевського, 5