вимкнути дудлвключити дудл

4-а індустріальна революція в світі. Юрій Котляров

pr_tel_new

Світ вже сьогодні живе в епоху 4-ї “індустріальної революції”.

Україна, хоча й істотно відстає, але все ж живе у цьому глобальному світі. І чим більше політики будуть ігнорувати доцільність стратегічного руху по шляху 4.0, продовжувати займатися обіцянками про чарівний “безвіз”, наче він вирішить всі наші проблеми, тим швидше Україна буде падати вниз у харчовому ланцюжку цього світу.

Індустрія телекомунікацій в Україні також живе без цілісної державної стратегії її розвитку і без ясного розуміння її ролі в економіці 4.0. Станом законодавства в цій галузі можна лякати «на ніч» будь-якого інвестора, що вирішив звернути сюди свій погляд.

Що зараз відбувається в Телеком праві?

Власне, українське телеком право – це збірна солянка, в основному з далекого 2003 року, в якому змішалося все: якісь декларації зі стандартів ЄС щодо незалежності регулятора, про відкритість ринку, про заохочення конкуренції, про пріоритет інтересів споживача), але в основному норми з національним колоритом, які стали результатом «консенсусу» того часу. Як наслідок, навіть добре задекларовані в українському законодавстві стандарти ЄС були нівельовані особливостями розуміння українським законодавцем, чиновником про нормативне регулювання галузі.

Чинне «телефонне» законодавство все більше й більше не здатне усувати нагальні проблеми ринку. Якщо законодавство не зміниться, то через кілька років, коли в інших країнах телефонія все більш буде безкоштовним додатком до інших контент послуг, Україна все ще буде розгортати 4G мережі.

Звичайно, бізнес навчився варіювати в цих умовах, а хороші правові рішення відсутні. Але розвитку бізнесу і економіки України в цілому такий стан однозначно не сприяє.

Чому ми вважаємо, що зміни, не з цією владою, так з наступною, неминуче настануть?

Багато хто називає як основну причину – необхідність апроксимації законодавства згідно з угодою про Асоціацією з ЄС. На наш погляд, ця причина швидше формальна – політична, але ніяк не основна.

Основним двигуном таких змін є еволюційні (природні) причини. Цифровізація суспільних відносин, взаємодія машин, людини і машин, застосування штучного інтелекту, стрімкий розвиток IoT у всіх сферах життя – це вже реалії суспільних відносин, які вимагають удосконалення нашого законодавства і права.

Україна знаходиться в стадії, коли розвиток суспільних відносин значно, на порядок цілої епохи, випереджає розвиток права.

Спроби прийняти нові базові закони в цій галузі, такі як «Про електронні комунікації», «Про використання РЧР», «Про доступ до інфраструктури» та інші зіткнулися з нерозумінням державою значення галузі, політичною кон’юнктурою, а в цілому, з банальною нездатністю чиновників дивитися в майбутнє. Складається враження, що більшість чиновників переймається тільки минулим.

Досі не прийняті базові закони для галузі могли хоча б призвести до елементарного задоволення запиту бізнесу на можливість регулювання галузі, які відповідають реаліям сьогодні. Але візьму сміливість стверджувати, що вже завтра, якщо закони будуть прийняті у запропонованих редакціях, вони знову стануть не актуальними.

Знову ж таки, все тому, що в державі немає довгострокової стратегії та телеком-сфера не виняток. Право і закони, все-таки повинні прийматися як механізм для реалізації стратегії. Але ніяк не навпаки. Державний апарат, який цього не розуміє, приречений на провал.

Як би там не було, для того, щоб не зникнути на карті світу, саме еволюційні причини приведуть нас, українців, до 4-ї «індустріальної революції».

І сподіваюся, що «верхи», які не можуть або не хочуть дивитися в майбутнє, також еволюційно кануть в Лету.

Новое Время